«Старший боярин (збірник)» читать онлайн книгу 📙 автора Тодося Осьмачки на MyBook.ru
image
Старший боярин (збірник)

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Стандарт

4.23 
(13 оценок)

Старший боярин (збірник)

424 печатные страницы

Время чтения ≈ 11ч

2013 год

12+

По подписке
229 руб.

Доступ к классике и бестселлерам от 1 месяца

Оцените книгу
О книге

Збірка «Старший боярин» знайомить з найбільш значними творами Тодося Осьмачки (1895—1962), Валер'яна Підмогильного (1901—1937) й Григорія Косинки (1899—1934) – талановитих письменників Українського Відродження. Шсля років забуття, коли їхні імена було викреслено з української літератури, вони знов повернулися до читачів. Сьогодні ми маємо змогу прочитати їхні книжки й оцінити високу художню майстерність цих авторів, зробити власні висновки і про нашу історію, і про сучасність.

читайте онлайн полную версию книги «Старший боярин (збірник)» автора Тодось Осьмачка на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Старший боярин (збірник)» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Объем: 
764226
Год издания: 
2013
Дата поступления: 
15 августа 2019
Время на чтение: 
11 ч.
Правообладатель
1 661 книга

Lara_Dorren

Оценил книгу

Все почате з помилок завжди має згубний кінець для справи.

Твір європейського масштабу...для багаторазового прочитання..
поєднує в собі безліч протиставлень, які зразу і не побачиш. Зокрема добро і зло, старе і нове...Це роман, над яким потрібно думати. Сам Осьмачка його називає повістю, але дослідники наголошують, що він має романне мислення, тому, "Старший боярин" класифікують як роман. До речі, єдиний роман його, де немає пекла..
Він насичений етнографізмом, пристрастю, міфичними легендами, демонічними уявленнями про світ,тугою за патріархальним устроєм.
Коли вперше читаєш роман, то він захоплює тебе своєю чарівністю, міфічністю, сюжетом, мовою, яка у Тодося Осьмачки дійсно співоча і чарівна. Особливо захоплюють описи природи, які противставляются тій тривозі та життєвим негараздам героїв. Коли вичитуєш цю гармонію в рядках, думаєш, хіба можливо, щоб такі негаразди дійсно траплялися в житті..

Видно було, як красувалися жита і стояли густі зелені пшениці, над якими звисали кібці й дзвеніли жайворонки. А їм знизу здавленою луною відповідали перепелиці хававканням... Дикі качки та лиски з польових озер криком. І лисиці, скликаючи лисенят гавкітливим лящанням... А бджоли, оси і джмелі тягли через поля свою окрему, гостру і тужливу прекрасну мелодію, і теплішу, і яснішу за сонячне гаряче проміння. І здавалося, що то над українськими полями гудуть луни від тих дзвонів, що в давніх давнах прогомоніли з усіх земних церков на радощі людям у великі свята.

Тодось Осьмачка сумує за старим укладом життя, тим патріархальним, де була родина, сім'я, не було ворожнеч..він ідеалізує село, представляє його ідеальним і водночас показує його руйнацію...митцям на зламі столітть боляче це було спостерігати, оскільки вони ще знали те село, якого не знаємо вже ми..і дійсно, інколи сумно, що про співочість, красу українського слова ми можемо дізнатися лише з книжок..
Коли читаєш роман вперше, то дійсно відчуваеш естетичну насолоду, відчуваєш, як мозок намагається вихопити деталі, зрозуміти, зв'язати все докупи. Але так можливо лише при детальному та уважному прочитанню вдруге..
Надзвичайно цікаво аналізувати цей твір. Відчуваєш, як дійсно відкриваються таємниці тексту і відчуваєш від цього насолоду..
Що дійсно вперше впадає в око, так це відчуття головного героя Гордія себе у світі..схоже з відчуттям людини Камю і Сартра із "Стороннього" та "Нудоти"..

Він відчув безодню світову як продовження тієї пустки життєвої, серед якої його маленьке серце билося тривогою, чуючи свою приреченість, мабуть, їй, уже світовій пустелі.

Деякі з дослідників вказують на міфічність у стилі Гоголя, що цей міф про Маркура Пупаня схожий з гоголівським..
Дійсно, надзвичайно цікаво поринати у казковий та ідеальний світ, створений Тодосем Осьмачкою. Хочу ще раз прочитати твір уважніше, бо при першому прочитанні багато деталей не запам'яталися..

24 ноября 2012
LiveLib

Поделиться

де й найкраща симфонія обернеться в какофонію.
15 ноября 2019

Поделиться

Кажуть, що життя – базар. Вірно! Кожен має свій крам. Один заробляє на ньому, другий докладає. Чому? Ніхто не хоче помирати. Мусить продавати, хоч би втратно. Після цього всякий має право назвати тебе дурнем, – той, хто прогадав, зветься дурнем. А люди страшенно не подібні. В книжках пишуть – ось людина, вона те й те. Всякі поговірки є про людей, про всіх людей, і можна подумати – от як добре ми людину знаємо! Є навіть така наука про душу, психологія, – я читала, не пам'ятаю чию. Він доводить, що людина біжить не тому, що лякається, а лякається тому, що біжить. А яка різниця для того, хто злякався? Він теж нічого не знає. Розумієш?
15 ноября 2019

Поделиться

Черевики можуть бути стоптані, драні, латані, скривлені й держані, все-таки черевиками лишаючись. Чому ж для любові раз у раз вимагати новенького взуття? Вона ходить часом у постолах і пантофлях
14 ноября 2019

Поделиться

Автор книги