Капітан Смуток

4,7
3 читателя оценили
279 печ. страниц
2019 год
18+
Оцените книгу

Отзывы на книгу «Капітан Смуток»

  1. Allenochka
    Оценил книгу

    Это дебютная книга популярного музыканта Сергея Мартынюка, лидера группы "Фиолет". Уже очень много лет хожу на его концерты, читаю в вк и инстаграмм его посты. Также Сергей пишет довольно разносторонние стихи, лирические и трогательные, и затрагивающие серьезные социальные темы. В ноябре прошлого года совершенно неожиданно для своих поклонников музыкант презентовал свой первый роман. Я купила одной из первых на концерте группы в Харькове, и прочитала вот только сейчас, потому что не могла забрать его у друзей, которые дрались за очередь читать первым) Роман вышел довольно неожиданным. Интересный, не тривиальный сюжет, множество глубоких мыслей между строк. Заставляет думать и участвовать в истории читателя. Язык написания прекрасен, сразу видно авторство текста. Многие критики сравнивали роман с Палаником, Берроузом и др., но мне кажется в нем есть свой собственный стиль, новый стиль и направление в украинской литературе, которая с каждым годом стает все прекраснее и профессиональнее благодаря таким романам. Уже в этом году Сергей анонсировал выход своего рассказа-ужастика, так что ждем с нетерпением, пиши еще)

  2. unintended_mmm
    Оценил книгу

    Мандри. Вони завжди відкривають для нас щось нове: як у зовнішньому світі, так і собі самому.

    Вся книга Сергія Мартинюка просякнута романтикою дороги. Двоє друзів дитинства вирушають у мандрівку, суть якої на початку видається дуже розмитою. Їхній шлях через всю країну повниться дивними людьми, найрізноманітнішими долями, несподіваними прихистками, деякими "вперше" і "востаннє", зустрічами з минулим і майбутнім, спогадами та ностальгією за дитинством дев'яностих, коханням, болем, щастям і, звичайно, пошуками сенсів. Бо будь-яка мандрівка, а особливо така, це завжди про пошуки себе, про філософські питання до самого себе, які мають велику імовірність залишитися без відповіді, проте які вдячні, що хоча б виникли в голові. Зрештою, пригода не може бути завершеною, якщо вона не відкрила тобі щось нове про себе самого, бо інакше - або це погана пригода, або вона ще поки не завершилась.

    Для мене читання цієї книги було хвилеподібним. Якісь моменти ковталися швидко, як от дитячі спогади з дев'яностих (яка ж потужна ностальгія!), а інші читалися довго і важко, бо глобально Капітан Смуток - не мій герой, хоча певна привабливість в ньому є. І мандри можуть бути різними, навіть якщо мають на меті копирсання у самому собі. Приємним бонусом для мене стала несподівана кінцівка, яка вартувала усіх тих "важких" і довгих для мене уривків.

    Від книги отримала задоволення, а останні глави взагалі пролетіли з запаморочливою швидкістю:)