Чорна рада

"Нерівними на світ народжаємося, а рівними вмираємо!", або за 350 років нічого не змінилося
Цей роман, я, хочу описати по пунктам:

1) Герої - Усі вони легкі для сприйняття і розуміння, і це дається легко, тому що, я вважаю - це історичні постаті, ну майже всі, але більшість були на землі українській, точніше жили, і творили історію, і всі хто вчив історію у 8 класі, думаю, що легко зрозуміють цей роман;

2) Жінки - Ось з філософією про жінок у цьому романі, я не дуже згоден. хоча воно й насправді все було так, але автор міг і не показувати цього боку української історії, або хоча би трохи покращити її, а то тут до жінок ставляться, як до майна та секс-рабині, і цитати котрі я виставив тому є доказом, хоча я ще багато цитат не виставив, бо вони були не дужі м`які, особливо для жіночої статі, а більшість користувачів цього сайту є жінками, а я поважаю кожну людину;

3) Демократія - Все ж таки в Козацькі часи, була в Україні демократія, тут як не крути, факт! І коли превселюдно вибирали гетьмана, це було на той час верхівкою демократії, і всі закони, які тоді правили у козаків, вони всі справедливі і їх би було можно використовувати в нашу часи, але світові гуманісти будуть в шоці, але якщо такі страшні речі творяться в Сирії і Білорусії, що в нас очі на потилиці, то ці закони пройдуть, це точно!

4) Взагалі всі люди - Люди, які були на Україні 350 років тому, такими й залишилися, люблять "повозмущаться" і протестувати, а також волю, безлади, героїзм і справедливість. Завжди у нас були і свої герої-коханці, як Петро, і борзі покидьки, як пан Тур, а також свої диктатори і заколотники з Януковичами, і звичайно будуть у нас щирі, добрі і юмористичні люди, як Черевань, які вірять і бачать тільки добро і жарти!

Висновок - це все наше, це ми, це наша Україна, і такими ми були, є і будемо!

Слишком много разговоров в истории, а вот с событиями совсем слабовато. Я эту книгу еще в школе читал, но перед началом чтения уже ничего не помнил. Видимо, и в юные годы она меня не привлекла. С исторической ценности книга имеет вес, хоть автор и относится к своим героям слишком предвзято, тем более сам то жил на двести лет позже описываемых событий. Хотя согласен, Брюховецкого есть за что нелюбить. Однако даже в обычной полностью вымышленной истории автора не позволяют себе с презирательством описывать даже самого негативного персонажа, лишь в речах и мыслях других героев. Каждый читатель сам для себя все решит. Хотя в данной книге не расскрывается причина такой мягко выражаясь нелюбви. Для своей родины Брюховецкий сделал много не хорошего, но ведь история этого не затрагивает, поскольку заканчивается на процессе избрания его в гетьманы. И еще видно, что автору более симпатизируют городские, реестровые козаки, чем запорожские, низовые. Как-то слишком много он своего мнения вкладывает в книгу, основанную на исторических событиях. Вообще мне не особо нравится, когда меня изначально подталкивают к определенному выбору. Я предпочитаю своей головой определять, что мне нравится, а что нет. Однако все же совсем не все так плохо в произведении. Побольше б добавить событий, вместо разговоров, и автору позволить читателям самим выбирать сторону конфликта.
Оценка 7 из 10

Символічно, що "Чорна рада" Пантелеймона Куліша - перший історичний роман в українській літературі. Проблеми, порушені в творі, актуальні і в наш час. Навіть більше - злободенні. Раз у раз повторюються ті самі помилки. Шкода, що люди не вчаться на помилках ні своїх, ні чужих. У романі майстерно переплетені історична та любовна сюжетні лінії, що дозволяє вповні осягнути реалії тогочасної епохи. Є твори, які варто читати і перечитатувати, "Чорна рада" один із них.