«Маруся» читать онлайн книгу 📙 автора Григорій Квітка-Основ’яненко на MyBook.ru
Маруся

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Премиум

4.57 
(35 оценок)

Маруся

89 печатных страниц

2016 год

12+

По подписке
549 руб.

Доступ ко всем книгам и аудиокнигам от 1 месяца

Первые 14 дней бесплатно
Оцените книгу
О книге

«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка – це романтична повість, написана у дусі сентименталізму***. Доля юної дівчини, що так і не дочекалася свого судженого, вражає і викликає співпереживання. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» тощо.

читайте онлайн полную версию книги «Маруся» автора Григорій Квітка-Основ’яненко на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Маруся» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Объем: 
161981
Год издания: 
2016
Дата поступления: 
13 января 2023
Время на чтение: 
3 ч.

Поделиться

Nina_M

Оценил книгу

Українська сентиментальна повість. Явище виняткове в історії нашої літератури.
Історія кохання - нещасливого, бо й жанр зобов’язує, - написана на спір, у кращих традиціях християнського світогляду. Маруся - ідеальна дочка ідеальних батьків Наума та Насті Дротів, які підкоряють своє життя Богові, вірі, служінню святій церкві. Богобоязна, покірна, слухняна, чесна.
Маруся - ідеальна кохана, вірна дівчина ідеального парубка-свитника Василя, який заради кохання готовий на все.
Нещасна їхня доля, різноманітні переживання змальовані в повісті докладно, якось ніби душевно.
Автор знайомить читача з традиціями та обрядами українців, зокрема з обрядодіями, що пов’язані зі сватанням, весіллям та похованням. Детальні описи вбрання героїв оживляють персонажів, і вже бачиш, як танцює нестримна Олена Кубраківна, як вбирається Маруся на зустріч із своїм Василечком, і... як в останній путь збирають Марусечку.

19 ноября 2017
LiveLib

Поделиться

Alessad

Оценил книгу

Я не прихильниця сентиментально-романтичних творів, але повість "Маруся" щиро вразила та здивувала мене. Саме вона надихнула читати далі українських класиків.
Але, на мою думку, давати читати таку книжку дітям в 9 класі зарано. Вона, скоріше, підходить для читання в 11 класі або ж в університеті. В 13-14 років важко зрозуміти мотиви та переживання персонажів.
Повість "Маруся" - скарбниця народних звичаїв, весільних та похоронних обрядів з гарним сюжетом та прекрасними персонажами. Тим, хто захоплюється українським або сільським побутом вона обов'язково сподобається.

31 июля 2014
LiveLib

Поделиться

nikaleleka

Оценил книгу

Що ж, якщо відкинути сучасні мірки, по котрим, що Маруся, що Василь - Мері Сью чистої води, то це було ніжно. Така собі трагічна історія кохання, де можна й посумувати, що воно так склалося. Але хочеться виділити пару деталей, що сподобалися особливо:
1. Нам показано ритуали сватання та поховання. І описано усе детально, навіть дуже. Цікаво було з цим познайомитися.
2. Наум та Настя Дрот - батьки Марусі. Вони - чудова така рамка. З них історія починається, їми ж і закінчується. До того ж, вони дійсно розумні і батьки, і люди.
Отже, я рекомендую повість "Маруся" до прочитання.

19 марта 2018
LiveLib

Поделиться

А там поперев’язувала дружка і піддружого раз рушниками довгими-довгими, з плеча аж до долівки, та усе повишивані заполоччю орлами та квіточками; а далі і по другому навхрест, білого полотна, довгі, так що аршинів по чотири, і усе пообшивані заснівками. Такими ж рушниками поперев’язували і свашок, та ще їм і по квітці прикололи до очіпків. Старост теж поперев’язувал
3 апреля 2020

Поделиться

по одному рушнику, по одному, та хорошому. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини, і свічечку ярого воску засвітили; і меч обв’язали, і світилочку перев’язали рушниками, тож гарними і усе вишиваними. Боярам понашивали на шапки шовкові квітки і праві руки поперев’язували платками, усе бумажними, красними, як один, і такими, що по три копи жоден. Ту хустку, тож бумажну, що малося молодим руки під вінцем зв’язати, ту подали на срібний хрест, що піп у руках несе, а таки окремо кожному попові і диякону на свічечку подали платки бумажні, сині, і усякому дяку дали по хусточці. Килим великий та хороший положили на кришу у труні, а коць[14] важкий, з розводами і посередині великий орел, так той послали на мари під труну, і щоб усе те пішло на церков божу за душу помершої.
2 апреля 2020

Поделиться

Як передзвонили на збір, ось і несуть від церкви святий хрест і корогви, за ними мари, а там ідуть аж три попи і четвертий диякон, та усе у чорних ризах, а дяків – так з десятка два. А за народом так насилу протовпились до хати.
2 апреля 2020

Поделиться

Автор книги