4,5
6 читателей оценили
39 печ. страниц
2016 год
Оцените книгу

Отзывы на книгу «Valse melancolique»

  1. Blanche_26
    Оценил книгу

    Цікаво, як звучить "Меланхолійний вальс"?.. Чи, може, кожен з нас чує його тривожно-ніжні переливи у хвилини свого найбільшого душевного болю?.. Бо це мелодія душі?..
    Я здивувалась, коли помітила, що цей твір не має жодної рецензії, адже в ньому автор подала таке неймовірне сплетіння сили мистецтва, людської сутності та року долі. Сюжетне полотно охоплює історію духовного становлення трьох молодих подруг на зламі ХІХ-ХХ століття. Червоною ниткою крізь нього проходять живопис, література і, врешті, музика. Остання стала визначальною силою для однієї із героїнь... Вона давала жагу до життя, була живильною силою для плекання найзаповітніших надій, ставала відрадою в часи печалі, була способом звільнити свою душу через чорно-білі клавіші, що від доторків таланту видавали вражаючу барвисту палітру кольорів...
    Прочитавши "Меланхолійний вальс", я відчула шалену міць і силу "артизму", мистецтва. О, якою тендітною може бути душа таланту і, яку необмежену вагу вона мусить втримати, з'єднавшись із мистецтвом!..

  1. Ольга Кобилянська VALSE MELANCOLIQUE[1] Фрагмент Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко. Зате, як пронесеться музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий світ, заявляючи далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по «мотивах», одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика. Вона вічно шукала гармонії. В людях, в їх відчуванні, в їх відносинах до себе і до природи… * * * Нас мешкало разом три товаришки. Зразу лише дві. Одна малярка і я. Була вже майже укінченою артисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла продати і поїхати до Італії, щоб побачити тамошню штуку[2] та найти й собі дорогу до неї. Мала двадцять і кілька років, була знімчена полька і брала своє заняття дуже поважно. Дразлива і химерна, коли малювала, була в щоденнім житті наймилішою людиною.
    31 июля 2019
  2. Констатую, що нервова. Лише нервові любуються в таких розривках, коли душа їх переповнена чуттям. Але, мабуть, вона наложила на свої чуття сильну упряж. Завсіди спокійна, як мармур. З крою її правильних уст гадаю, що не пристрасна; з широких скронь, що вірна; і з брів, що споюються між очима, що вміє тайну заховати…
    23 февраля 2019
  3. тонкого стилю, дбалу про красу й штуку в повнім розумінні. А з другої сторони – вона для мене загадка. Байдужна на все, мов дерево. Наприклад
    23 февраля 2019