ESET_NOD32

Її сукня

Її сукня
Читайте в приложениях:
Книга доступна в стандартной подписке
30 уже добавило
Оценка читателей
3.33

Майже дописана книга не відпускає Нілу зі свого полону. Одного дня все, що оточує її героїню, з’явиться в житті письменниці. Небажаний чоловік поряд – наяву. Красуня в темно-синій сукні – уві сні… Хто вона? Можливо, прародичка? Якої допомоги чекає від Ніли її змучена душа? Щоб дізнатися про це, Ніла пройде шляхом пращурів, знайде старовинну сукню, що споконвіку передавали в її родині від матері до доньки. Та, вбравшись у неї, дістане сили змінити своє життя і вибороти у давньої богині право на щастя!

Читать книгу «Її сукня» очень удобно в нашей онлайн-библиотеке на сайте или в мобильном приложении IOS, Android или Windows. Надеемся, что это произведение придется вам по душе.

Лучшая рецензия
Ardoss
Ardoss
Оценка:
4

Я купила цю книгу через ну дуже красиву обкладинку. А в купі з нею була ще й інтригуюча анотація. Та і містичні книги українських письменників трапляються дуже рідко. А тут ще й про якісь родові таємниці йшла мова - ну як втриматись? Але не скажу, що книга мене прям дуже вразила. Вона нагадала мені фільми Гая Річі, для мене вони мов довгий серіал в перемотці. От і книга Рогашко це ніби 3-4 добротні книги переписані в скороченому варіанті.
Якщо чесно, то мене дуже дратувала сама головна героїня, її характер і мотиви багатьох вчинків (як от любов до Дениса чи та ж сама любов але вже до Сашка) абсолютно нерозкриті. В історію її роду напхали все, що тільки можна було напхати - тут тобі і змішання крові, і заслання в Сибір, і голодомор, і шамани, і статуетки-богині. Що занадто, то нездраво. Але в плюс можна відмітити, що книга читається дуже легко і сама мова у Алли Рогашко дуже хороша. Якби дещо відфільтрувати сюжет та глибше прописати персонажів вийшла б чудова книга. Та все ж раджу до прочитання і сподіваюсь, що наступні книги автора будуть більш продуманні.

Читать полностью
Лучшая цитата
Мимоволі згадав якийсь фільм, назви вже не пам’ятає, в якому героєві хтось навіював думки, керував ним і вказував, що той має робити. І робив те дуже вправно і професійно, поза його волею, бажанням і взагалі розумінням. Олександр почувався якось надто схоже. Здавалось, у його мізках хтось покопирсався. І це, щонайменше, дивно, бо він геть не належав до типу людей, які піддаються бодай найменшому впливу. Був сильною особистістю, завжди знав, чого хоче, і впевнено досягав наміченої мети; ніколи не спадало на думку, що щось чи, що дивніше, хтось може стати йому на заваді. Та й досі ніхто того не хотів, бо мати справу з Олександром Бондарчуком було завжди приємно — розумний, підприємливий, ввічливий, з жінками — шляхетний, та ще й із почуттям гумору, що дуже важливо у спілкуванні. Міг переконати будь-кого в чому завгодно, але переконував лише в тому, в чому був справді упевнений сам. Бондарчук мав дві рідкісні риси — чесність і порядність. А це не абищо.
В мои цитаты Удалить из цитат