Книга или автор
Її сукня

Її сукня

Премиум
Її сукня
3,8
6 читателей оценили
137 печ. страниц
2017 год
16+
Оцените книгу

О книге

Майже дописана книга не відпускає Нілу зі свого полону. Одного дня все, що оточує її героїню, з’явиться в житті письменниці. Небажаний чоловік поряд – наяву. Красуня в темно-синій сукні – уві сні… Хто вона? Можливо, прародичка? Якої допомоги чекає від Ніли її змучена душа? Щоб дізнатися про це, Ніла пройде шляхом пращурів, знайде старовинну сукню, що споконвіку передавали в її родині від матері до доньки. Та, вбравшись у неї, дістане сили змінити своє життя і вибороти у давньої богині право на щастя!

Читайте онлайн полную версию книги «Її сукня» автора Аллы Рогашко на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Її сукня» где угодно даже без интернета.

Подробная информация

Дата написания: 2017

Год издания: 2017

ISBN (EAN): 9786171230798

Дата поступления: 31 мая 2017

Объем: 246.8 тыс. знаков

Купить книгу

Отзывы на книгу «Її сукня»

  1. ami00
    ami00
    Оценил книгу

    Намагання автора торкнутися до містичності з елементами жіночого «Що-ДЕ-Коли?». Ніби газетна вирізка про історію Життя, але таки ніби містичність.
    Неоднозначна книга. Знову, ще 130 сторінок читається з бажанням, а далі… Ну, ніби дочекатися завершення. Не Джон Голсуорсі звичайно (він для мене показник Великої Літератури)…. І не Матіос, що виринає крізь час… Рогашко - це своєрідна література, з етюдами Рівного, вулицею Соборною, та жіночими посиденьками ( то один чоловік, то інший) і ОБОВ*ЯЗКОВИЙ АТРЕБУТ – то філіжанка кави. Чи кав*ярня. От, що поєднує ТРИ її книги. Кава, жіночність і бажання досягти якоїсь майстерності. З мовою простоти і якоїсь приземленості. Ніби в маршрутці їдеш. :)
    П.С. І тут ніби знову якісь Ляп прослідковується в сюжеті.

    спойлер1) Сторінка 69 ( епізод з далечини): Позаду лишився тиждень шляху й кілька невеличких поселень. Коли трапилось наступне, вирішила попроситись в якусь хату, якщо пощастить.
    І їм таки пощастило: двері хатини на околиці відчинила жінка літнього віку й дуже зраділа нежданим гостям. Самотність, мовляв, то страшна річ. Вимушена самотність - ще страшніша. Коли живеш багато років сама, не знаючи, що з твоїм сином, де він і чи живий взагалі, це нестерпно.
    Молилась, щоби зупинка в цієї безталанної жінки на ім*я Зінаїда не закінчилась, як попередні.
    2) Сторінка 134 (епізод з України): Яка ж гарна була ця Зінка! Очі сині, як волошки! Щоки рум’янцем залиті, мовби вишнею намащені, коса товста пшеничного кольору по сідницях гойдалася. А тіло - не налюбуєшся! – кров з молоком! Здавалось, це було в минулому житті.
    Так. У минулому. Тепер ІНШЕ життя. Зараз цю жінку з вицвілими очима, блідою шкірою й припухлим тілом не впізнати. Та і його теж… не впізнати….свернуть
    спойлерВИСНОВОК: То голодомор був в Україні, чи в тому поселенні?!? Чи та Зінаїда жила в Україні спочатку, а потім перебралася до поселень в Сибіру. А потім втекла знову на Україну. А хто б її випустив…. Чи тоді добровільно їхали до Сибіру і назад?!? Загадка… Не зрозуміла цей момент. Тим паче, що сусід пам’ятав її молодою. свернуть

    П.П.С. Хоча можливо читала не уважно.

  2. Mavka_2511
    Mavka_2511
    Оценил книгу

    З недавно прочитаних книжок можу виділити роман Алли Рогашко "Її сукня". Книга дуже близька мені, тут є все, що я люблю: і містика, і пророчі сни, і сімейні таємниці, приховані за ширмою минулого. Також варто зазначити, що цей роман - яскравий приклад тексту, в якому кожне слово стоїть на своєму місці, у ньому немає жодних зайвих описів, які відволікають увагу від сюжету. Написано чітко, цікаво і гармонійно. Дякую, пані Алло, за чудову книжку!
    #аня_і_книжки #алла_рогашко #її_сукня #українська_книга

Цитаты из книги «Її сукня»

  1. Спекотний день поволі обертався на прохолодне надвечір’я, що погрозливо виповзало з-за обрію темно-синім хмаровинням. Вітер зірвався раптово: нестримно зашелестів листям двох лип, що майже впритул росли одна біля одної коло хвіртки; доніс до тераси свіжі, ледь солодкуваті пахощі щойно розтулених суцвіть, прихопивши із собою аромат троянд, які щільно обплели дерев’яні поручні.
    15 марта 2018
  2. Мимоволі згадав якийсь фільм, назви вже не пам’ятає, в якому героєві хтось навіював думки, керував ним і вказував, що той має робити. І робив те дуже вправно і професійно, поза його волею, бажанням і взагалі розумінням. Олександр почувався якось надто схоже. Здавалось, у його мізках хтось покопирсався. І це, щонайменше, дивно, бо він геть не належав до типу людей, які піддаються бодай найменшому впливу. Був сильною особистістю, завжди знав, чого хоче, і впевнено досягав наміченої мети; ніколи не спадало на думку, що щось чи, що дивніше, хтось може стати йому на заваді. Та й досі ніхто того не хотів, бо мати справу з Олександром Бондарчуком було завжди приємно — розумний, підприємливий, ввічливий, з жінками — шляхетний, та ще й із почуттям гумору, що дуже важливо у спілкуванні. Міг переконати будь-кого в чому завгодно, але переконував лише в тому, в чому був справді упевнений сам. Бондарчук мав дві рідкісні риси — чесність і порядність. А це не абищо.
    3 августа 2017