Намагання автора торкнутися до містичності з елементами жіночого «Що-ДЕ-Коли?». Ніби газетна вирізка про історію Життя, але таки ніби містичність.
Неоднозначна книга. Знову, ще 130 сторінок читається з бажанням, а далі… Ну, ніби дочекатися завершення. Не Джон Голсуорсі звичайно (він для мене показник Великої Літератури)…. І не Матіос, що виринає крізь час… Рогашко - це своєрідна література, з етюдами Рівного, вулицею Соборною, та жіночими посиденьками ( то один чоловік, то інший) і ОБОВ*ЯЗКОВИЙ АТРЕБУТ – то філіжанка кави. Чи кав*ярня. От, що поєднує ТРИ її книги. Кава, жіночність і бажання досягти якоїсь майстерності. З мовою простоти і якоїсь приземленості. Ніби в маршрутці їдеш. :)
П.С. І тут ніби знову якісь Ляп прослідковується в сюжеті.
спойлер1) Сторінка 69 ( епізод з далечини): Позаду лишився тиждень шляху й кілька невеличких поселень. Коли трапилось наступне, вирішила попроситись в якусь хату, якщо пощастить.
І їм таки пощастило:
двері хатини на околиці відчинила жінка літнього віку й дуже зраділа нежданим гостям. Самотність, мовляв, то страшна річ. Вимушена самотність - ще страшніша. Коли живеш багато років сама, не знаючи, що з твоїм сином, де він і чи живий взагалі, це нестерпно.
Молилась, щоби зупинка в цієї безталанної жінки на ім*я Зінаїда не закінчилась, як попередні.
2) Сторінка 134 (епізод з України): Яка ж гарна була ця Зінка!
Очі сині, як волошки! Щоки рум’янцем залиті, мовби вишнею намащені, коса товста пшеничного кольору по сідницях гойдалася. А тіло - не налюбуєшся! – кров з молоком! Здавалось, це було в минулому житті.
Так. У минулому. Тепер ІНШЕ життя. Зараз цю жінку з вицвілими очима, блідою шкірою й припухлим тілом не впізнати. Та і його теж… не впізнати….свернуть
спойлерВИСНОВОК: То голодомор був в Україні, чи в тому поселенні?!? Чи та Зінаїда жила в Україні спочатку, а потім перебралася до поселень в Сибіру. А потім втекла знову на Україну. А хто б її випустив…. Чи тоді добровільно їхали до Сибіру і назад?!? Загадка… Не зрозуміла цей момент. Тим паче, що сусід пам’ятав її молодою. свернуть
П.П.С. Хоча можливо читала не уважно.