Квіти на снігу

Цікава людська доля, викликає співчуття і захоплення головний герой Авдій-Авель, молодість якого випала на страшні часи колективізації в поліському селі. Однак Ліна (Анжела) чомусь мені зовсім не симпатична і не цікава, як і її горе-батько - художник, який під прикриттям "творчої натури", все життя те й робив. що заглядав у чарку, "забивши" на всіх навколо себе. І тут, ні з того, ні з сього, Ліна, не майже не пам'ятаючи, який батько на вигляд, раптом захоплюється і ним, і його малярським талантом, та так, що забирає його до бабусиної квартири, годує й опікується, аби лише був біля неї. При тому, що коли Тонька принизила й побила Ліну так, що та ледь руки на себе не наклала, цей таточко - алкаш навіть не має бажання вислухати її. Словом, єдиний герой, який мені був цікавий у цій книзі - Авдій-Авель.