Зазирни у мої сни

Що мені подобається в книгах Макса Кідрука? Незаперечна логіка, ґрунтовність, напруга, коли активізуються мислення та емоції. І все це написано майстерно.
У цьому романі письменник не зраджує самого себе, тож відірватися від читання практично неможливо (я буквально примушувала себе відкласти книгу й намагатися заснути). Та й тему обирає більш ніж актуальну - кошмари, які стирають межу між сном та дійсністю. До того ж не тільки для героїв твору.
На мою думку, ця історія жахає не тільки тим, що відбуваються страшні речі з мозком малого хлопчака, з молодою родиною. Річ у тім, що в якийсь момент розумієш, що щось подібне може трапитися з кожним. І от це насправді страшно до мурашок.
Автор дуже яскраво зображує переживання молодого батька, із сином якого відбуваються паранормальні речі. Здається, мені було легше повірити у всю цю історію, аніж головному героєві, та й мій мозок буквально вибухав від сюжетних поворотів, пропонованих Максом. До речі, сам головний герой видався більш ніж типовим чоловіком років 25, який свідомо ховається від проблем, тупить та й взагалі поводиться, як шмарклі на паркані (летять, куди дме вітер).
Книга здалася трохи схожою на інший роман письменника - «Не озирайся і мовчи» Макс Кідрук . Але це лише переконує мене, що автор пише надзвичайно цікаво.
Чудовий трилер від одного з улюблених українських письменників.

Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Что мне нравится в книгах Макса Кидрука? Неоспоримая логика, основательность, напряжение, когда активизируются мышление и эмоции. И все это написано мастерски.
В этом романе писатель не изменяет самому себе, поэтому оторваться от чтения практически невозможно (я буквально заставляла себя отложить книгу и пытаться уснуть). И тему выбирает более чем актуальную - кошмары, которые стирают грань между сном и явью. К тому же не только для героев произведения.
По моему мнению, эта история ужасает не только тем, что происходят страшные вещи с мозгом маленького мальчика, с молодой семьей. Дело в том, что в какой-то момент понимаешь, что нечто подобное может случиться с каждым. И вот это действительно страшно до мурашек.
Автор очень живо изображает переживания молодого отца, с сыном которого происходят паранормальные вещи. Кажется, мне было легче поверить во всю эту историю, чем главному герою, и мой мозг буквально взрывался от сюжетных поворотов, предлагаемых Максом. Кстати, сам главный герой оказался более чем типичным мужчиной лет 25, который сознательно скрывается от проблем, тупит и вообще ведет себя, как сопли на заборе (летят, куда дует ветер).
Книга показалась немного похожей на другой роман писателя - «Не озирайся і мовчи» Макс Кідрук . Но это только убеждает меня, что автор пишет очень интересно.
Замечательный триллер от одного из любимых украинских писателей.

Продовжую знайомитись із творами Макса Кідрука, і що далі, тим більше вони мені подобаються. Перші два прочитані романи були на високому рівні - видно, що зроблено неймовірно великого обсягу роботу, - але, напевно, просто "не моє", бо час від часу виникали якісь питання, або ж нудьга.

Але не цього разу. Скажу більше: десь після 2/3 книги мені наснився не надто приємний сон із елементами сюжету ЗУМС, а враховуючи, що сни мені сняться дуже рідко, а жахіття - взагалі ще десь у дитинстві ("чого я тільки не читала - мене вже нічим настільки не вразиш", - думала я), це ой який знак, що вдалося таки Максові чогось торкнутися у глибині моєї душі.

Нереально вражає, як автор примудрюється об'єднувати містику із науковими фактами та сучасними технологіями. Можливо, людина із більш поглибленими технічними знаннями за мої побачить якісь недоліки, але я просто в захваті, як можна все це компонувати, тримати у голові всі деталі сюжету та не з'їхати при цьому з глузду.

Дуже тішило, коли зустрічала в тексті якісь українські мережі магазинів або ж специфічні назви, але в якийсь момент мені здалося, що цього вже трохи занадто. Не завжди уточнення всіх марок та взагалі настільки дрібних та точних деталей виправдано. Так, це зближує вигаданий сюжет твору із реальністю читача, але все ж таки іноді можна ту інформацію й опустити, на мій погляд.

Так, тут є ще недоліки, які псували загальне враження, але не буду пірнати в подробиці. Поки що вважаю цей роман трохи вищим за НОІМ (хоча б за завершений фінал), та поставила б десь 4,25, але схиляюсь до більш високої оцінки за дійсно стійкі враження від книги, яких я давно не мала, тим паче - від сучасного українського автора.

За все своє життя я прочитала близько 500 книжок. Читала усе: від фантастики до любовних романів та від детективів і до жахів. До цього часу моїм фаворитом був Стівен Кінг з його сяйвом. Але минулого тижня моє життя перевернулося.
ЗУМС - це ідеал, до якого важко буде кому наблизитися. Ця книга ніби створена для мене! Історія про незвичайного хлопчика, який стає в'язнем своїх сновидінь, або того, що за ними приховується. Чи вдастся його сім'ї врятувати малого, видерти його з цупких лап кошмарів, як вони, Мирон та Єва, будуть поводити себе у скрутні часи і що стане поміж ними?
Це неймовірно! У цій книжці ви знайдете і непросту історію кохання, і трилер, і, безумовно, навпрочуд гарний хоррор! Момент з витріщанням Матео у монітори (чи з моніторів?) - неперевершений! Малий, що стояв біля батька годинами... Чорт забирай, ця книжка лякала мене до усрачки! Я відкладала її, робила глибокий подих, і занурювалася в неї знову. І ось тепер, коли вона закінчилася - від мене ніби відірвали шматок і я не знаю, що робити із своїм життям. Я хочу перечитувати її знову і знову та відчувати той льодяний страх, що і вперше.
Тепер це без сумніву моя улюблена книга! Велике спасибі Максу за цей шедевр, сподіваюся, що попереду ще багато цікавого, моторошного та захоплюючого.
5 із 5, феллас, це 5 із 5.