Захар Беркут

«Життя лиш доти має вартість, – говорив він частенько, – доки чоловік може помагати іншим. Коли він стає для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-будь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!»

Я зробив те, що кождий на моїм місці зробив би

будь певний, що скоро се коли-будь буде в моїй силі, то боярин Тугар Вовк