Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно
Написать рецензию
  • Penelopa3381
    Penelopa3381
    Оценка:
    7

    Перший ,прочитаний мною,художній твір про новітню вітчизняну війну.
    Звісно, я не літературний критик, і ,чесно зізнаюся,я не знаю, наскільки престижною є премія"Коронація слова", якою так козиряють ,коли мова заходить про цю повість, але все ж наважуся висловити своє обивательське непрофесійне суб"єктивне "фе".
    Любовна лінія притягнута за вуха,на мій погляд.Ніби і не новий оцей сюжет про любов людей,що живуть по різні боки барикад, але весь час переслідувало мене оте відчуття "не вірю".
    Ольга вИкликала в мене стійку відразу з самого початку і до закінчення читання нічого не змінилося. Процес її "прозріння" виглядає так надумано і неправдоподібно. Нехай вона і не сепаратистка,в загальному розумінні, але мозок східняків "митий-перемитий" роками, від цього так просто не позбавляються.Особисто знаю людей, з якими дружила в дитинстві і які в результаті своїх життєвих обставин переїхали жити в Донецький регіон. Думаю, ви здогадуєтеся,що з ними сталося? Вони називають нас,своїх колишніх друзів, фашистами і відмовляють спілкуватися. Але це не найстрашніше. Найстрашніше те,що вони називають фашистами своїх тата ,маму, братів і навіть дітей. Власних неповнолітніх дітей, які живуть з бабою. Вони порвали свої родинні зв"язки в ім"я брехливої пропаганди. А авторка пише про прозріння. Не вірю.

    А ще мені їх не шкода, тих людей на Сході,що опинилися в епіцентрі збройного протистояння. НЕ ШКО-ДА.
    Мені шкода Романів, що потрапляють у полон до нелюдей, шкода Валіків, Петровичів, Шарапових,Корнетів,Ломів, Лекторів, що гинуть страшною смертю, та безліч інших чоловіків,яким поламано життя через невинних "несепаратистів"

    Читать полностью