Цитаты из книги «Коли подих стає повітрям»

У такі переломні часи питання полягає не просто в тому, жити чи померти, а в тому, як варто прожити життя. Чи готові ви проміняти здатність розмовляти — коли йдеться про вас або вашу матір — на кілька додаткових місяців німотного життя? Чи погодились би на візуальне розширення сліпої плями в обмін на усунення невеликої ймовірності загрозливого крововиливу в мозок? Чи поступились би рухливістю правої руки заради того, щоб зупинити судоми? Скільки страждань ви дозволили б витерпіти вашій дитині, перш ніж сказати, що краще вже смерть? Оскільки мозок опрацьовує наш життєвий досвід, будь-яка нейрохірургічна проблема змушує пацієнта і його родину, бажано з врахуванням думки лікаря, відповідати на питання: що робить життя змістовним настільки, щоб жити далі?

І саме тоді я зрозумів, що питання про життя та смерть і про сенс цього всього, питання, які в певний момент постають перед кожною людиною, — вони виникають зазвичай в медичному контексті. Коли ці питання виникають в конкретних життєвих ситуаціях, то спонукають людину до роздумів довкола філософії та біології.

Може, й справді життя «миттєве», занадто коротке, щоб його розгледіти.

ось вам зворотний бік радості, нестерпна, несправедлива, несподівана присутність смерті…

Нехай людина не роз’єднує те, що з’єднав Бог, —

«Ми не знаємо, яких зусиль і мук вартує нам прийти в цей світ, але знаємо, що покинути його — нелегка справа».

Її здатність любити була майже безмежна і стала повчальною для мене.

і пристрасно обійняв її. Розлігся тужливий стогін.

брак порозуміння між людьми може так глибоко і непоправно вплинути на їхнє життя.

надмірне власне страждання може зробити нас нечутливими до страждання інших.