Цитаты из книги «Коли подих стає повітрям»

Книжки були моїми найближчими друзями і водночас творили систему досконалої оптики, що подарувала мені новий погляд на світ.

сенс життя полягає не в щасті.

ніжна любов поєднувалася із суворими вимогами, обійми й поцілунки — з жорсткими повчаннями:

Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей. 2 Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі. 3 І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?»

Ти потрібна мені, — прошепотів я. — Я тебе ніколи не покину, — відповіла вона.

В останню мить перед посадкою до літака я надіслав їй повідомлення: «Я б хотів, щоб ти була поряд». І через кілька хвилин отримав відповідь: «Я тебе люблю. Я буду поряд, коли ти повернешся».

Скажи, будь ласка, чому ти не довіряєш мені? — спитала знову. Я вимкнув екран і сказав: — Хочеш морозива?

Вебстер був одержимий смертю, Він бачив під шкірою череп, Істот без грудей під землею Й усмішки оголених щелеп. Т. С. Еліот. Шепіт безсмертя

Дізнайтеся, що таке мужність, послухайте, як вона лунає. Подумайте, яка потрібна відвага, щоб так розкритися. Але передусім погляньте, що лишається жити після нас і потужно впливає на життя інших людей, коли нас вже немає, — це наші слова. У світі асинхронних зв’язків і взаємодій, де ми так часто занурюємось в монітори, де наші погляди прикуті до різноманітних прямокутних об’єктів, які постійно дзижчать і світяться в руці, де нашу увагу поглинають ефемерні речі, — зупиніться і подаруйте собі цю бесіду з моїм молодшим колегою, який так рано відійшов, і назавжди залишився молодим, і навіки залишився в пам’яті.

Коли я прочитав цю книжку, зізнаюся, відчув глибоке збентеження: стільки правди й щирості було в цих рядках, що мені перехопило подих.