Поза межами болю

Минулого тижня мене викликали до кабінету директора. Чудова жінка, Тетяна Миколаївна, сповістила мене про намір докинути на мої тонкі медалістські плечі чергову наукову роботу, а я із задоволенням прийняла її добровільно-примусову пропозицію. Наукова робота, сказала мені директор, має бути або за чорнобильскими хроніками, або за повістю-поемою Турянського "Поза межами болю". Добре, відповіла я, приваблена сильною назвою, я обираю другий варіант. Тетяна Миколаївна подивилась на мене чи то зі скептицизмом, чи то із жалістю, та, кивнувши, відіслала на заняття.
Сьогодні, зваривши кави із нового гарненького пакунка "Якобс", я всілася в крісло, відкрила букепп на планшеті і ридала, здається, всі 143 сторінки, які вмістила у собі ця повість-поема.
Це капець. Не маю жодного уявлення, як розповідати про тему, мету і проблематику твору без сліз.
Клятий світ.

Прочитано еще одно произведение из школьной программы ."Поза межами болю" первое ,что я прочитала в одиннадцатом классе .Неплохо, но есть минусы .

Сюжет . Повесть-поэма маленькая по объему (всего 70 страниц), поэтому события происходят быстро .Автор  на напрямую осуждает войну и показывает ее жестокость через героев .Что мне не понравилось так это лирические отступления. Я не против ,но зачем так много!

Герои .Бояни (серб) ,Сабо (венгр),Николич (серб),Штранцингер (австриец),Пшилуский (поляк),Добровский (украинец),Оглядівський (украинец) – автор. Я долго не могла разобраться кто есть кто .Персонажи очень похожи друг на друга .Есть отличия,но они ,на мой взгляд ,незначительные .Но объём не позволяет раскрыть героев как следует .

Язык. Написано сносно. Встречала и хуже и лучше .Ничего особенного .

Финал .Предсказуемый ,потому что, автор сам раскрыл его в самом начале. Я думаю , что это ничуть не портит произведение, а наоборот делает его еще лучше .

Кому рекомендую прочитать .Украинским одиннадцатикла́ссникам ,которые будут читать "Поза межами болю "по программе .

Кому не рекомендую прочитать Людям со слабой психикой .Есть очень жесткие моменты.

Чудовий зразок експресіоністського твору в українській літературі (так-так, не один страшний - принаймні для мене - новеліст Василь Стефаник тут відзначився).
Книга й справді вражає. Повість-поема зовсім невелика за обсягом, але викликає стільки екзистенційних питань, що видається твором значно більш грандіознішим. Усе - через масштабність змалювання дійсності: Перша світова, суцільна безнадія і смерть, а на цьому тлі - життєві долі шести чоловіків, які рятуються від ворожих армій і - як свідчить один із утікачів - від усього людства, адже недарма він зазначає, що не хоче повертатися до світу людей... Утеча від світу в цій повісті - не романтичний жест, а життєва необхідність. Проте, виявляється, і без Homo sapiens (чи вони то?) ніяк.
Кілька вражаючих епізодів, як-от: добуті злочинним шляхом гроші, які з’їдає напів?божевільний герой; тваринний танок-змагання у витривалості - і перед читачем постає цілісна картина "бранців, 60 000 душ, що їх із собою та погнали на албанський «шлях смерті» серби". Поза межами болю, поза межами розуміння й поза межами жаху загинуло із них 45 000.
Для тех, кто читает на русском

Дальше...

Замечательный образец экспрессионистского произведения в украинской литературе (да-да, не один страшный - по крайней мере для меня - новеллист Василий Стефаник здесь отметился).
Книга действительно впечатляет. Повесть-поэма совсем небольшая по объему, но вызывает столько экзистенциальных вопросов, что кажется произведением значительно более грандиозным. Все - из-за масштабности изображения действительности: Первая мировая, сплошная безнадежность и смерть, а на этом фоне - жизненные судьбы шести мужчин, которые спасаются от вражеских армий и - как свидетельствует один из беглецов - от всего человечества, ведь недаром он отмечает, что не хочет возвращаться в мир людей... Бегство от мира в этой повести - не романтический жест, а жизненная необходимость. Однако, оказывается, и без Homo sapiens (они ли это?) никак.
Несколько впечатляющих эпизодов, например: добытые преступным путем деньги, которые съедает полу?сумасшедший герой; животный танец-соревнование в выносливости - и перед читателем предстает целостная картина "пленников, 60000 душ, которых с собой и погнали на албанский "путь смерти" сербы". За пределами боли, за пределами понимания и за пределами ужаса погибло из них 45 000.