Книга или автор
0,0
0 читателей оценили
277 печ. страниц
2020 год
16+
1

Розділ 3
– А –: БЮРОКРАТ

АДМІНІСТРАТИВНА ФУНКЦІЯ

Адміністратор – це людина, яка слідкує за кожною деталлю. Йому притаманний високий рівень самоорганізації, він дбає про те, щоб усе було проконтрольовано та впроваджено як слід. Він має блискучу пам’ять (або ж користується електронними системами, через що покладатися на пам’ять йому не обов’язково). Його робота полягає в тому, щоб контролювати відповідність роботи системи первісному задуму. Оскільки до роботи він підходить дуже ретельно й не випускає з поля зору навіть найменші деталі, уся система, за якою функціонує організація, перебуває під його наглядом.

Успішне адміністрування – важлива річ для кожної організації. Неодмінну його складову становить систематизація та встановлення певного режиму. Якщо виконавча функція (В) забезпечує продуктивність організації, то адміністративна (А) функція впливає на її оперативність. Адміністративна функція допомагає стежити за тим, щоб люди відповідали своїм посадам і виділеним на них ресурсам, а також працювали згідно з усіма приписами, як необхідно.

Таким чином, керівник мусить не лише самостійно досягати результатів, а також уміти розпоряджатися іншими людьми, наглядаючи за тим, щоб вони систематично та продуктивно виконували свою роботу.

Самé поняття адміністрування можна охарактеризувати як «служіння», натомість управління загалом передбачає обсяг влади, необхідний для визначення цілей та виставлення конкретних завдань. Адміністратор тільки сприяє втіленню певних ідей; він наглядає за роботою організації, однак не бере безпосередньої участі в досягненні результатів, задля яких, власне, й існує організація, і не надто переймається тим, щоб визначити, якими мають бути ці результати.

Поняття адміністрування ще яскравіше набуває значення «служіння», коли йдеться про організації у сфері охорони здоров’я, мистецькі організації та органи правління. Людей, що виконують обов’язки, наближені до обов’язків керівника, у таких організаціях називають адміністраторами. Керівниками їх не можна назвати хоча б через те, що вони зазвичай не визначають цілей організації – ці питання вирішують на нарадах членів організації, як-от на зібраннях медичного персоналу чи засіданнях вчених рад.

Роль адміністратора полягає в тому, щоб служити визначеним цілям, уможливлювати їхнє впровадження. Якщо взяти адміністраторів у сфері охорони здоров’я (як-от у лікарні), освіти, мистецтва, державних службовців тощо, можна побачити, що ці люди не мають повноважень для незалежного визначення цілей організації. Вони лише сприяють досягненню цих цілей; їхня робота допомагає тим, хто ухвалює рішення, і тим, хто безпосередньо задіяний у досягненні результатів.

На жаль, більшість теоретиків управління використовують терміни «управління» та «адміністрування» як синоніми. Я ж зазвичай вживаю термін «управління» на позначення усього процесу, а значення терміну «адміністрування» обмежую до окреслення організаційних та впроваджувальних аспектів управління.

Найголовніша різниця між адмініструванням та управлінням полягає в тому, що адміністратор, особливо на державних посадах, обмежений чіткими правилами, за якими мусить діяти. Усе, на що в адміністратора немає чітко сформульованого дозволу, заборонено.

Із успішним управлінням ми маємо цілковито протилежну картину: тут дозволено все, на що немає чіткої заборони. Керівник бере на себе ініціативу, планує та діє. Він обмежує себе тільки людськими можливостями та чинним законодавством.

Аналізуючи багатогранний Вотерґейтський скандал[7], можна провести цікаву аналогію. Сама межа між адмініструванням та управлінням у цьому випадку була стерта. Ті, хто планував Вотерґейтську аферу, як видно, просто вирішили поставити собі мету та докласти зусиль для її досягнення. Вони не намагалися служити політичній системі Сполучених Штатів – вони намагалися керувати нею.

Подібним чином будь-які закони адміністративної системи, що не викликають заперечень у адміністратора, часто порушують, коли відповідальність за таку систему бере на себе керівник.

Роль керівників середнього рівня зводиться до адміністративної функції тим більше, чим централізованішу структуру має організація. Коли ж структура розпадається і з централізованої стає децентралізованою, ті, хто раніше тільки здійснював адміністративну функцію, зіштовхуються з необхідністю ризикувати та ухвалювати рішення, а не робити все «так, як у книжці».І

Отже, попри те що адміністративна функція являє собою необхідну складову процесу управління, прирівнювати її до всього процесу управління неправильно. Що ж відбувається, коли, здійснюючи адміністрування, керівник нехтує іншими функціями управління?

БЮРОКРАТИЧНИЙ СТИЛЬ

Людина, яка виконує тільки адміністративну роль, не зосереджує увагу на досягненні цілей організації. Вона не досягає результатів і часто навіть не знає, як це зробити. У нашій системі такий стиль управління отримує позначення – А –. Як бачимо, на місці функції В у його коді стоїть лише знак «–». Так само цей стиль управління не передбачає і виконання підприємницької та об’єднувальної функцій. Представник такого стилю робить усе точно за книжкою. Він знає напам’ять усі стандартні процеси і керує за допомогою розпоряджень, переважно в письмовій формі. Керівника такого типу ми називатимемо Бюрократом.

Бюрократа легко розпізнати за зосередженістю не на тому, що і навіщо робити, а на тому, як це робити. Працівники під керівництвом такої людини завжди перебувають на робочих місцях, дбайливо уникаючи будь-яких порушень «порядку». Як сам Бюрократ, так і його підлеглі прибувають на роботу та йдуть додому із надзвичайною пунктуальністю. Структура організації, оформлена у вигляді охайної таблички, обов’язково висить на стіні Бюрократового кабінету чи принаймні перебуває десь напохваті. Керівник блискуче орієнтується в усіх законах та приписах організації.

Бюрократ ненавидить невизначеність. Він наполягає на тому, щоб межі відповідальності кожного працівника було чітко визначено, а будь-які операції – зафіксовано в письмовому вигляді. Він надзвичайно організований та ніколи не забуває жодної дрібниці. Він відданий організації, тому змінювати робоче місце йому важко.

Бюрократ з усієї сили намагається уникати змін. Неприродні приводи, якими він керується задля відмови від втілення нових проектів, часто роблять його перешкодою для роботи організації, якій у такому разі доводиться досягати цілей йому наперекір. Намагаючись виконувати свої завдання, окремі члени організації з часом вчаться обходити його вказівки.

Адміністрування передбачає заперечення ролі конфлікту як бажаного елементу суспільства. Адміністратор прагне врегульовувати крайнощі та усувати розбіжності; його мета – знайти «найкращий спосіб» та користуватися лише ним.

Charles Reich, The Greening of America
(New York: Random House, 1970), с. 50

До роботи в організації, так само як до виконання будь-якого іншого завдання, Бюрократ береться, намагаючись усе структурувати та приділяючи увагу деталям. Він полюбляє упорядковувати. Саме бюрократичні схильності часто визначають ієрархічну сутність організацій.


На відміну від вічно зайнятого та зацикленого на виконанні завдань та досягненні цілей Героя-одинака, який більше зосереджується на тому, що зробити, ніж на тому – як, Бюрократ витрачає надзвичайно багато часу на адміністративні деталі. Його більше цікавить, як щось зробити, аніж що. Замість мети він зосереджується на способі. Він докоряє підлеглим за будь-яке відхилення від визначених стандартів, навіть коли такі відхилення необхідні заради досягнення результатів. Він постійно устряє в суперечки, доводячи, чому саме система повинна лишатися незмінною, – хоча здебільшого такі суперечки мають суто формальний характер і жодним чином не пов’язані з цілями організації. Себе він вважає «вартовим системи», відсуваючи на другий план мету, заради якої цю систему було створено.

Бюрократ, або ж тип – А –, часто перешкоджає досягненню цілей організації, наполягаючи на чіткому дотриманні букви закону, навіть коли відхилення від приписів необхідне. Найголовнішим і часто єдиним своїм обов’язком Бюрократ вважає виконання плану – попри розсудливість чи навіть відповідність нормам робочої етики.

Захист у суді Адольфа Айхмана[8], звинуваченого в участі у знищенні шести мільйонів євреїв, надає нам жахливий, однак надзвичайно яскравий приклад такого типу поведінки. Айхман свідчив, що в Третьому рейху він тільки виконував функції директора залізниці, забезпечував справність роботи залізничної системи. Те, що цією залізницею везли численних жертв до таборів знищення, його не стосувалося.

Адміністрування являє собою суттєву складову хорошого управління, однак надмірне зосередження на ньому може серйозно зашкодити продуктивності організації.ІІ

На відміну від Героя-одинака (В – ), який приходить на роботу раніше за всіх та йде останнім, Бюрократ (– А –) приходить та йде точно за розкладом. Робоче місце Бюрократ тримає в зразковому порядку.

Герой-одинак не заперечуватиме, коли його підлеглі відхилятимуться від визначених норм, якщо це позитивно впливатиме на результати. Натомість Бюрократ зосереджується саме на процесі досягнення цих результатів. Аби розглянути сказане на конкретному прикладі, достатньо уявити торговельного агента, який надзвичайно успішно виконав роботу. Якщо агент працюватиме під керівництвом Героя-одинака й намагатиметься розказати йому про це, Герой-одинак відповість щось на кшталт: «Чудово! Розкажеш про це трохи згодом», – не давши вдатися в деталі. Натомість Бюрократ вимагатиме, щоб агент розповів йому про кожну деталь своєї роботи, і вишукуватиме в його вчинках порушення норми. Знайшовши, Бюрократ прибере на себе роль із книжки «Ігри, у які грають люди»[9]. Там це називається «Ага, попався, с…й сину!». Надалі Бюрократ цілковито забуде про досягнення підлеглого й повністю зосередиться на порушенні: як він посмів відійти від установлених правил та порядків?

Підлеглі Бюрократа – це переважно люди, що згодні абсолютно з усім. Вони роблять те, що їм наказано робити, і ніколи не виявляють ініціативи. Вони не ставлять запитань, не розхитують човен. Вони приходять за розкладом, ідуть за розкладом і заледве щось роблять упродовж часового проміжку між цими двома пунктами.так, як у книжці» (курсив додав я сам).

Установите
приложение, чтобы
продолжить читать
эту книгу
261 000 книг
и 50 000 аудиокниг
1