Цитаты из книг автора «Брене Браун»

Автентичність – це щоденна практика не думати про те, якими нас хочуть бачити інші, і сприйняття себе такими, які ми є. Вибір автентичності означає: • наважитися на недосконалість, встановлення особистих кордонів і дозволити собі бути вразливим; • виховувати у собі співчуття, яке будується на переконанні, що всі ми зіткані із сильних сторін та недоліків; • плекати зв’язки з іншими людьми і близькість із ними, що з’являється, якщо ми віримо у власну самодостатність. Автентичність вимагає життя і любові за покликом серця – навіть якщо це складно, навіть коли ми змагаємося із соромом і страхом неповноцінності, й особливо тоді, коли радість так переповнює нас, що ми боїмося дозволити собі радіти. Свідомо практикуючи автентичність під час душевного сум’яття, ми впускаємо у своє життя благодать, радість і почуття

Автентичність – це сукупність рішень, які нам доводиться приймати щодня. Йдеться про вибір відкритися і залишатися собою. Це рішення має бути чесним. Рішення показати своє справжнє «Я».

Дороговказ № 1 Розвиток автентичності: не зважайте на думку інших

1. Якими ви стаєте, коли почуття сорому заганяє вас у глухий кут? 2. Як ви захищаєтеся? 3. Кому ви телефонуєте, аби впоратися з бажанням напаскудити у відповідь, заплакати і сховатися або догоджати людям? 4. На який найсміливіший вчинок ви могли би наважитися, відчуваючи себе нікчемним і ображеним?

Мені також потрібно помолитися.

На думку доктора Гартлінґ, для того щоб впоратися із соромом, дехто з нас усувається, відходячи вбік, ховаючись, зберігаючи мовчанку й утримуючи свою ганьбу в таємниці. Інші наближаються, прагнучи власкавити і догодити. А хтось атакує, намагаючись здобути владу над іншими, поводячись агресивно і використовуючи для боротьби із соромом той самий сором (як-от по-справжньому дошкульні листи).

Відчуття провини = Я зробив щось погане. Сором = Я поганий. Сором стосується нашої особистості, а провина – вчинків.

Сором виходить з-під контролю за наявності лише трьох передумов: секретності, мовчання й осуду.

Опірність до сорому – це здатність розпізнати цю емоцію, конструктивно її здолати, зберігаючи почуття гідності і впевненість у собі, і врешті-решт здобути більше сили, навчитися співчувати і вибудовувати міцні стосунки з людьми. Перше, що ми повинні зрозуміти про опір сорому – що менше ми говоримо про нього, то сильніше від нього потерпаємо.

Ось три речі, які ви повинні знати про сором: 1. Ми всі його відчуваємо. Сором – це універсальна й одна з найпримітивнішиих емоцій, які відчуває людина. Люди, які не відчувають сорому, не здатні співчувати і вибудовувати близькі зв’язки з людьми. 2. Ми всі боїмося говорити про сором. 3. Що менше ми говоримо про сором, то більше влади він має над нашим життям. Сором – це, по суті, страх бути знехтуваним, цілковита протилежність осмисленню свого досвіду і відчуттю власної гідності. Ось визначення сорому, яке я сформулювала за результатами свого дослідження: Сором – це інтенсивно болісне відчуття або переживання, що ми недосконалі, тому не заслуговуємо кохання і відданості[16].