Книга недоступна

Дванадцять обручів

3,9
7 читателей оценили
247 печ. страниц
2014 год
Оцените книгу
  1. crystal_ship
    Оценил книгу

    давно меня так не увлекал именно сюжет книги. хотя и стиль тут тоже прекрасный. с первых же страниц захотелось назвать Андруховича "мастером слова" без лишнего пафоса, просто это первое, что приходит в голову. персонажи романа - яркие и интересные образы, все линии причудливо, но органично сплетаются к концу. в книге много полу-легенд и полу-фактов про Гуцульщину и жизнь Антонича. лично мне, книга очень понравилась - рекомендую.

  2. Jullietta
    Оценил книгу

    Книга неординарна... Трошки важко читається за рахунок переплетінь української мови, суржика, матюків... Хоча це надає певного колориту і реальності (всі ми так "не чисто" зараз спілкуємося)..
    Спочатку книга йде туго, але потім вчитуєшся і стає цікавіше з кожною сторінкою...
    Чудова оповідь про Антонича, хоча і не без художнього домислу...
    Вражаюча любов австрійця до Львова, Карпат... Все таки нашу країну любити простіше,коли в ній постійно не живеш))
    Але думаю усієї глибини книги я таки не осягнула...

  3. shapovalolya
    Оценил книгу
    Перший обруч - це напевно... пояс невинності на дівчатах.
    Другий - це напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.
    А третій обруч - це обійми мого далекого минулого...
    Четвертий обруч – це обійми теплого вітру, кружіння енергій...
    Вона була захищена п'ятим обручем весни - своєю зеленою недоторканістю.
    Шостий обруч - це залізне кільце двобою велетнів.
    Сьомий обруч - це коли з кимось раніше не знайома почуваєшся легко і вільно, ніби сто років знаєшся.
    Восьмий обруч - це коли стискається серце.
    Дев'ятий обруч - це коли залишаєшся сам на сам і від цього нікуди не подітись.
    Десятий обруч - це полон, з якого неможливо повернутися, нічого не втративши.
    Одинадцятий обруч - це коли двоє стають одним.
    Дванадцятий обруч - це коло вічності, початок і кінець в одному. Альфа і Омега, всі ми і кожне з нас...

    Мені особисто було дуже цікаво читати першу главу тому, що реалії життя українців відображені дуже чітко та характеристика, опис минулого ГГ віщували не менш захопливу розповідь. Не так сталося, як гадалося. Нажаль. Можливо, колись продовжу знайомство з Андруховичем, бо чула, інші його книги більш вдалі за "Дванадцять обручів".