«Осінні узори» читать онлайн книгу📙 автора Романа Іваничука на MyBook.ru
image

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Стандарт

0 
(0 оценок)

Осінні узори

332 печатные страницы

2010 год

16+

По подписке
229 руб.

Доступ к классике и бестселлерам от 1 месяца

Аренда книги
93 руб.

Доступ к этой книге на 14 дней

Чтобы читать онлайн 

или возьмите книгу 
в аренду

Оцените книгу
О книге

Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.

«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

читайте онлайн полную версию книги «Осінні узори» автора Роман Іваничук на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Осінні узори» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация

Дата написания: 

1 января 2015

Год издания: 

2010

Дата поступления: 

14 августа 2019

Объем: 

598042

Правообладатель
1 546 книг

Поделиться

Цимбали То винахід самого арідника, а музика пекельна… Й коли недільного надвечір’я троїсті музи5ки Клима Запоточного спускалися з Пиконівського горба похилою трацькою толокою в Босню до Гаврилишиної стодоли, де їх чекали парубки в крисанях з павиним пір’ям за околичками, в сардаках з барвистими китицями під шиями, й дівки у вибиваних пацьорками кептарях та жовтогарячих опинках, – я теж, хоч іще малий, пильно приглядався до музи5к, що наближалися до молодого гурту, й те моє очікування було аж до млості солодким, бо ж ось-ось розпочнеться в стодолі або на подвір’ї біля неї буйна гульба, і то буде моє свято. Спочатку вдарить квачем по лункій песячій шкурі бубніст Іван Підлетейчук – подасть заспокійливий сигнал, що забава таки відбудеться і най парубки завчасу понишпорять у кишенях за паперовими грішми; потім затьохкає в сопілку Василь Якимишин й заморгає до дівок, мовчки запитуючи, котра з них випровадить його з боснійської видолини через Залуцький ліс на Пиконів, коли гульба закінчиться; Петро Гафії-Миколи-Дідового цигикне смичком по струнах, запевняючи публіку, що скрипка добре настроєна, – всі ці сигнали лише обіцяють мені, що музи5ки не вступляться від Гаврилишиної стодоли аж до передсвітанку, однак у цьому я переконаюся аж тоді, коли хлопці піднесуть Климові Запоточному стільчик, на який він важко всядеться, розпустить на раменах паски, опустить трапецію цимбалів майже аж до колін, візьме до рук молоточки й забігає ними по струнах, а я буду дивуватися, як йому вдається в такій шаленій дрібушечці потрапити на потрібну струну… Й коли нарешті всі струни обізвуться – то разом, то по черзі, а ще вперемішку, – тоді Климова музика запустить у рух танцюристів – спершу повільно, далі чимраз швидше і то аж так, що постаті зіллються в одне барвисте коло; крізь цимбальний содом пробиватимуться вологі трелі сопілки, скрипка краятиме душі, а бубон натовкатиме в боснійську видолину темряви, мов бриндзи в бочку, та понад всім цим забожеволіють під молоточками цимбали й видаватимуть такі бистрі звуки, що в них ледве зможуть вкластися порухи танцюристів – і вже ніхто не зуміє зупинити ні ту музику, ні той рух; з парубоцьких голів злітатимуть крисані з павами, а
11 ноября 2018

Поделиться

Автор книги