За мовою написання твір давався дуже важко.За проблематикю якось неоднозначно.Ніби й розуміла всі задуми авторки,але моє ставлення до героїв трохи таки відрізнялося від її. От при всьому, я не змогла поставитися до Єви, як до негативної героїні. Для мене це людина, яка чітко знала,чого хоче.Так феміністка,так у пориваннях серця трохи непостійна,але щодо суспільних проблем,свого бачення майбутнього і професії у неї від початку була чітка позиція,на яку чомусь ніхто не хотів звертати уваги. Натомість Юліан мене трохи дратував отим своїм педантизмом,жертовністю власних інтересів перед зобов'язаннями і т.д... Розумію,що у романі таким би лише захоплюватися,але жити з такою людиною навряд чи легко)
Загальне тло роману відкриває завісу на події і настрої,що панували тоді у Буковині і для мене саме це стало найцікавішим у романі і дає поштовх знову заглибитися у історію.