Цитаты из книги «Я обіцяю тобі волю»

Він зітхнув і продовжив. — Я можу провести вас шляхом до змін, але ви маєте розуміти, що цей шлях непростий. Ви усвідомлюєте труднощі? — Авжеж.

Він усміхнувся, але значення його усмішки було складно розгадати. Він зітхнув і продовжив.

бувається. Я вас не знаю, не дуже собі уявляю, як ви це робите…

— Ви абсолютно впевнені, що прагнете змінити особистість? Правда була в тому, що я досі металася поміж надією і тривогою.

Я впевнена, що хочу змінитися, але… мені б хотілося знати, як це від

Завершивши розповідь, я відчула, що переклала тягар на співрозмовника, якось полегшало — ніби відтепер ми в цьому разом. поглядом. Я відчула, що повністю розкрилася перед ним, він зазирав глибоко всередину мене. Аж до непристойності — цей чоловік читав мене, як відкриту книгу.

віла про ризик втратити роботу і про тріщину в особистому житті. Завершивши розповідь, я відчула, що переклала тягар на співрозмовника, якось полегшало — ніби відтепер ми в цьому разом.

— Чому ви цього бажаєте? — запитав він поставленим голосом із низьким тембром, що втім звучав виразно, приховуючи вік його власника.

А хай йому, вирішила я і відверто розповіла свою ситуацію, пояснила, чому більше не можу жити зі страхами й сумнівами, які заважають мені проявляти себе так, як хотілося б, поводитися як слід. Я сказала, що моя особистість душить мене, стискає в кайданах, із яких я не можу вивільнитися. Розпо

Таблички з іменем немає, але це точно правильна адреса, яку годину тому мені продиктували телефоном. «Братство келій» (назву сказав Ремі) не афішувало своєї діяльності, і великий магістр Оскар Фірмен ніде не фігурував. Дивне ім’я — Оскар Фірмен. Я довго вагалася, та нарешті штовхнула старі двері, що не одразу подалися, і потрапила в огорнене мороком просторе приміщення. Виглядало не вельми заманливо, і я насилу зважилася переступити поріг.