Цитаты из книг автора «Лоран Гунель»

Урешті-решт, я дійшла висновку: байдуже, який у те

членів екіпажу і безлічі розкиданих речей із корабля, поволі підхоплюваних течією.

Я тимчасом засіла в кабінеті зі своєю старенькою друкарською машинкою, притулившись до стінки, що стала підлогою, і жахаючись від криків. Натан витяг мене звідти: холоднокровний тип номер 5 тверезо мислив, ожливо було триматися на ногах. Коридором ми мусили лізти рачки, і вода сягала нам до стегон. Вдихнувши свіжого повітря, Натан здогадався відчепити захисний кранець, і, повиснувши на ньому, ми вдвох опинились у холодній річковій воді серед інших пасажирів,

Буває так, що людина (може, це доторк благодаті), опинившись у незрозумілій і страшній ситуації, несподівано виявляє дивовижну ясність розуму і спонтанним жестом рятує багатьох людей. Побачивши перед собою берег, що невблаганно наближався, Боббі… заплющив очі й затиснув вуха долонями. Удар був доволі сильним.

Ні живий ні мертвий міський чиновник відступив. Я скрушно похитала головою і пішла геть, вирішивши більше не повертатися.

— Пані Ширдон не любити холодний душ. Другий додав:

— Це неприпустимо! — продовжував Піне, і від люті в нього затремтіли губи. т і близько немає того, про що ви торочили по телефону, — говорив він. — За всіма критеріями все абсолютно неприйнятне. Щойно я ступив на це суденце, мене наче холодним душем обдало… холодним душем!

що вона зобов’язана попереджати про звільнення за місяць. Хай там як, вона ж не зійде із корабля на ходу.

Я дала їй виговоритися, але мені ті слова сходили, як з гуски вода в долині Рони.

— Геть як джентльмен, пане! Перш ніж самому взяти, спочатку простягнув чипси їй, та ще й припросив так по-аристократичному: «Прошу, легенька закуска! Дуже дорога!» — Шикарно.