Цитаты из книги «Бог завжди подорожує інкогніто»

кожен грав за себе, внутрішня конкуренція неймовірно зросла. Зрозуміло, що компанія від цього втрачала, оскільки кожен намагався вивернутись, кожен працював, намагаючись устромити палиці в колеса колезі на шкоду спільним інте­ресам.

Зрештою, хіба не в бухгалтерії знаходять притулок усі боязкі люди? Звісно, навря

Зрештою, хіба не в бухгалтерії знаходять притулок усі боязкі люди? Звісно, навряд чи моє

Коли йдеться про гроші, людина слабка.

Коли Осман проектував її на замовлення Наполеона Третього, він піддався на вмовляння архітектора, який зводив будинок Опери. Той хотів, щоб ніщо не порушувало перспективу від Палацу Тюїльрі й не затуляло його творіння. Простір мав бути відкритим. До кабінету в

від люті стаєш глухим, а відчай засліплює. Ми пропускаємо можливість зростання

и. У Парижі зірки рідко помічаєш — небо завжди видається темним через яскраві вогні міста. Я трохи губився в протиріччях. З одног

Я губив своє життя, інші ж лишали його собі. Тож моя смерть належала мені, тільки мені.

Я танув у просторі, у житті, у смерті. Я не існував як окрема істота. Я і був життям.

Можна бути нещасливим інженером. Можна бути щасливим робітником