Українці в Тукумсі: допомога, інтеграція та надія на майбутнє

В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з керівником центру «Українці в Тукумсі»,  Жінкою-лідером 2025 у Латвії Анною Бережною.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень У світі, де кожен день приносить нові виклики і випробування, українці, що знайшли прихисток  у Тукумсі, демонструють неймовірну силу духу та незламну віру у майбутнє . Програма «Ми з України» поспілкувалася з Анною Бережною - керівницею Центру «Українці в Тукумсі» та володаркою нагороди «Жінка-лідер 2025» у Латвії. «Приїхали ми  Тукумс у травні 2022 року, - розповідає Анна. - Це місто побратим нашого рідного Ізюму. А активна моя діяльність розпочалася з грудня 2022-го, а вже у лютому 2023-го ми заснували центр українців тут, у Тукумсі» За короткий час українська громада у Тукумсі стала дуже активною. «Ми намагаємося допомагати людям у всіх сферах», -  говорить Анна.  «Центр надає практичну допомогу - одяг, взуття, меблі, техніку. Крім того, ми активно співпрацюємо з місцевою владою та благодійниками. Щомісяця кожна родина з дітьми отримує пакунок з молочними продуктами, також отримують такий набір пенсіонери або люди з інвалідністю». Зараз у громаді приблизно 250 українців, з них близько 180 - це активні учасники. «Це - дружна спільнота, - додає Анна. - Вони беруть участь у наших заходах, навчаннях і волонтерській роботі». Особливий акцент у роботі центру - підтримка дітей з України, створення для них таборів відпочинку. «Ми організуємо програму дозвілля для дітей із Ізюму, які приїхали до Тукумса, - пояснює Анна. Це  діти з пільгових категорій - багатодітних сімей, родин, де батьки захищають Україну або загинули. Вони мають можливість відпочивати в таборі, ознайомлюватися з Латвією та брати участь у культурних заходах. З ними зустрічався мер Тукумса, були в посольстві України» Анна підкреслює важливість створення для дітей безпечного середовища: « Ми намагаємося створити для них комфорт і безпеку, щоб вони знову почувались дітьми і могли насолоджуватися дитинством». Обговорюючи питання підтримки із боку місцевої влади, Анна зазначає: «Тукумська влада нам дуже допомагає. Міська рада та мешканці активно збирають гуманітарну допомогу, продукти й теплі речі. Ми з радістю стаємо хабом, що збирає та відправляє допомогу в Ізюм. Це - наша спільна справа» Про побратимські зв’язки з українським Ізюмом вона говорить з гордістю: «Ми вже не перший рік співпрацюємо. Вже відправляли кілька автобусів із гуманітарною допомогою, хотіли б ще більше, але логістичні витрати дуже значні. Наразі – це наша підтримка українців, що залишилися там, і знак солідарності».   {module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1496" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}   Мовна й культурна підтримка: нові проекти і плани Крім активної гуманітарної роботи, Анна розповідає про цілеспрямовану мовну та культурну підтримку українців. «Ми організуємо для наших українців курси латиської мови і постійно розвиваємо наші програми», - каже вона. «Регулярно впроваджуємо нові проекти. Зараз, наприклад, стартує школа виживання: діти та дорослі разом з місцевими бойскаутами ходитимуть до лісу, ставитимуть намети, палитимуть ватри - це дуже важливо у сучасних умовах». Наступний сезон планується насиченим: арттерапія, мовні кафе, де можна не лише вчитися говорити, а й практикувати навички у реальній життєвій ситуації. «Ми будемо вчитися на латиській мові конкретно, як піти до магазину, як спілкуватися з лікарями, - пояснює Анна. - Це дуже корисно, адже коли ти вивчаєш мову, важливо знати, як застосовувати її у реальних ситуаціях». Команда центру «Українці у Тукумсі»  має власне приміщення, яке надає безкоштовно місцева влада. «У нас велике приміщення з усім обладнанням - кухнею, партами, проектором. Тут проходять заняття, кінопокази і просто спільне спілкування. Є склад», - додає Анна.   Плани і мрії на майбутнє Анна переконана, що українці мають зберігати свою мову і культуру. «Ми плануємо продовжувати курси для дорослих і дітей, шукати фінансування для недільної української школи та культурних заходів. Ми хочемо зробити мовний клуб для дорослих, щоб вони могли підтримувати свої традиції і спілкуватися рідною мовою» Вона закликає усіх українців цінувати своє коріння і пам’ятати, що разом ми зможемо подолати всі труднощі. «Ми всі - одна велика родина. Важливо, щоб українці зберігали свою культуру, але й активно інтегрувалися у місцеве життя. Ми повинні допомагати один одному, а також Латвії, яка нам так багато допомагає та дала прилисток у важкий момент»   В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»: *8 серпня мав закінчитись термін ультиматуму Дональда Трампа – Путіну. Тому напередодні американський спецпосланник Віткофф відправився до Москви на чергові розмови у Кремлі. Після чого з Білого дому знову пішли суперечливі сигнали. З одного боку президент США заявив, що то були «дуже гарні, дуже продуктивні переговори». З іншого боку – «ніякого прориву». І все це на тлі підготовки до зустрічі Трамп-Путін з обіцянками перетворити саміт на тристоронній з участю Володимира Зеленського. Пробуємо розібратись у цих хитросплетіннях. *До Білорусі почали прибувати перші ешелони з російськими військовослужбовцями – на спільні стратегічні навчання «Захід-2025», які відбудуться у вересні. Сусідні держави уважно слідкують за цією небезпечною ситуацією. Україна, а також Литва і Польща посилюють безпекові заходи на білоруському напрямку. *В середу в Польщі відбулася інавгурація новообраного президента Кароля Навроцького. У своїй першій промові він говорив про безпеку, модернізацію війська, суверенність Польщі та принципи співпраці з ЄС і НАТО, які з цього витікають. Шкода, що Навроцький практично оминув тему війни в Україні, але сподіватимемось, що це не заважатиме спільній політичній роботі. Також вже відбулася певна риторична пікіровка між президентом Польщі та урядом країни. {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="387859" layoutid="0" layout="" static=""} *Напередодні був оприлюднений лонглист британської літературної премії Booker Prize. До списку 13 кращих творів увійшов роман канадської письменниці українського походження (четверта хвиля еміграції) Марії Реви “Endling”. Назва книги у перекладі означає – «Останець», тобто «Останній з виду». Головна героїня науковиця Єва, возиться в Україні з рідкісним равликом на ім’я Lefty / Лівша, і хоче поновити його популяцію. Паралельно і поруч йде сюжет про двох сестер та їхню зниклу маму, яка намагалася зірвати роботу весільних агентств, для чого викрадалися чоловіки, що шукали наречених в Україні. І от посеред цієї фантасмагорії починається велика війна. Тут в дію роману входить сама авторка зі своїми роздумами та листуваннями. Рева зазначила, що при цьому гумор для неї, як і для багатьох українців, стає життєвою зброєю. *Згадуємо також про те, що 20 років тому в лонглист Booker Prize входила інша авторка українського походження, британка Марина Левицька (еміграційна хвиля після Другої світової війни). Так був відзначений її роман «Коротка історія тракторів по-українськи», який став міжнародним бестселером. Книга зокрема отримала премію Вудгауза (автора знаменитої комічної пари «Дживс і Вустер»). *А в премії International Booker Prize, де номінуються перекладні твори, два роки поспіль в лонглист потрапляв інший український письменник Андрій Курков. З містичною львівською історією «Львівська гастроль Джимі Хендрікса» (2023) та історичним детективом «Самсон і Надія» (2024). Поговоримо і про ці книги. Відтак слідкуємо далі за успіхами українських авторів на міжнародній арені – і читаємо їх.