Як ви думаєте, чи можна співчувати шахраям і люто ненавидіти законних представників влади? О, такого і в житті вистачає)) А от коли головну героїню роблять Горилою, то це змушує замислитись. Хоч я так і не зрозуміла, що заважало їй бути жінкою… Утім, ладно. На сюжет це не вплинуло, а, можливо, дітям так цікавіше читати #дитячалітература як-не-як.
Анотації пишуть, що ці книги навчать дітей краще розуміти батьків, що всі вони різні і т.д. Я думала, що у дівчинки будуть якісь проблеми із Горилою, але щось діти у книгах дуже виховані й істерики не влаштовують, то ж все відбувалося тихо-мирно. Максимум, Юнна просить залишити велосипед, який їй не потрібен, але потім на ньому катається #ажгайшумить
Мені сподобалось, що Горила, можна сказати, не змінюється, але дівчинка з часом стає готова приймати її такою, як вона є. Спочатку це дратувало дитину: «Що про нас інші подумають?», але потім стало неважливо, головне – самій щось про це думати, якщо ти впевнена, що все добре, то думка інших не така вже й важлива. Ці б слова та золотими літерами всім батькам і дітям надрукувати і в рамку вправити! Адже часто наші конфлікти бувають через невиправдані очікування (ще й не наші, а юкусь абстрактну суспільну думку)…
Кінець класний! Горила краде дівчинку й тікає від жорстокого «офіційного» світу на берег моря. Висновок: якщо до вас приїхала Горила, то дізнайтесь, яка вона всередині, ну, й не судіть книгу по обкладинці.
Читається легко й швидко. Всім батькам обов’язково для прочитання.