Цитаты из книг автора «Данте Алигьери»

Осяйні небеса майже завершили дев’ятий по моєму народженні оберт, коли очі мої вперше узріли[11] преславну мадонну моєї душі, яку всі називали Беатріче[12], часом не підозрюючи, наскільки личило їй таке ім’я. А за час її життя, на ту мить, зоряне небо вже пересунулося на схід на одну з дванадцяти поділок ступеня[13], а отже, явилася вона мені на початку свого дев’ятого року, а я побачив її наприкінці мого. Вона постала вбрана у найшляхетніший багряний колір, у строях і прикрасах, гідних її ніжного віку. Тут зізнаюся, что дух життя, який має за домівку найпотаємнішу комірку нашого серця, затремтів з такою силою, що я відчув його калатання в усіх своїх жилах, і почув такі його слова: «Ессе deus fortior me, qui veniens dominabitur miсhi[14]». А тим часом дух тваринний, що міститься у високій комірці, до якої несуть свої чуття всі плотські духи[15], дивувався безмірно і, звертаючись, здебільшого, до зорових духів, мовив: «Apparuit iam beatitudo vestra[16]». А тут природний дух, що міститься там, де здійснюється наше живлення, заплакав і, плачучи, промовляв: «Heu miser, quia frequenter impeditus ero deinceps![17]» Відтак Амур опанував мою душу, яка одразу йому скорилась, а моя уява надавала йому таку силу і владу наді мною, що я мусив виконувати всі його забаганки.

Місце в книзі моєї пам’яті, до якого не міститься нічого вартого уваги, позначене заголовком: Incipit vita nova.[10] А вже під тим заголовком знаходжу я слова, які закортіло мені переписати до цієї збірочки – нехай не всі, але бодай найважливіші.

Стенания и вопли, где, как чуда

Тебя чрез область вечности отсюда, Чрез область, где услышишь ты во мгле Стенания и вопли, где, как чуда,     151 Видения умерших на земле Вторичной смерти ждут и не дождутся{5} И от мольбы бросаются к хуле.

Когда богами ложными своими Считали люди идолов. Тогда

Риме В век Августа жил долго, наконец

7 Поверь – когда злых помыслов в нас нет, Нам ничего не следует бояться. Зло ближнему – вот где источник бед,

Зло ближнему – вот где источник бед

Он ждал, когда ж ответа не дождался, То в гроб свой опрокинулся назад И больше из него не поднимался.

70 Бездействие для человека вредно. Так встань же и усталость победи И с мужеством, которое победно     73 Ведет в борьбе, иди за мной, иди, Когда еще осталась сила в теле: Награда ожидает впереди.