Цитаты из книг автора «Брене Браун»

Антонім віри – це не сумнів, а визначеність

Здається, що вдячність без практики трохи нагадує віру без добрих справ – вона нежива.

По данным современных исследований, людям, успешно справляющимся с жизненными невзгодами, присущи пять наиболее распространенных защитных факторов: Они верят, что в их силах справиться со своим

Перфекционизм Стыд, вина, осуждение (и страх перед этими эмоциями) — неоспоримая реальность человеческого существования. Перфекционизм только увеличивает вероятность того, что нам придется столкнуться с этими болезненными переживаниями, и часто ведет к осуждению самого себя: «Это моя вина. Я так себя чувствую, потому что недостаточно хорош».

недостижимо — невозможно контролировать чужое восприятие себя, сколько бы времени и энергии мы на это ни потратили.

Перфекционизм разрушителен хотя бы потому, что ничего идеального не существует. Перфекционизм — это недостижимая цель. Кроме того, перфекционизм — это желание не быть, а казаться совершенным. Это, опять же,

Перфекціонізм викликає залежність, бо, стикаючись із соромом, осудом і провиною, ми часто вважаємо, що це сталося через нашу недосконалість. Отож, замість того, аби ставити під сумнів помилкову логіку перфекціонізму, ми вкорінюємося у прагненні жити, виглядати і робити все «правильно».

Перфекціонізм руйнівний уже тому, що нічого ідеального не існує. Перфекціонізм – це недосяжна мета. Окрім того, перфекціоністам важливо радше здаватися ідеальними в очах інших, аніж бути такими насправді. Знову ж таки, це недосяжна мета – неможливо контролювати те, як сприймають тебе інші, скільки б часу й енергії ми не витратили на спроби.

Перфекціонізм – це руйнівна і нав’язлива система переконань, яка підживлює головну думку: «Якщо я ідеально виглядаю, живу ідеальним життям і все роблю бездоганно, то зможу уникнути або звести до мінімуму болюче почуття сорому, осуд і відчуття провини»

от три факта, с которых мы начнем знакомство со стыдом. Ч