8
ДЕКОМПРЕСІЯ
Стабілізація тиску…
Зрощення покровів…
Контроль терморегуляції…
Відновлення просторової орієнтації…
Please Wait…
Спочатку їй здалося, що вона ізнов пірнула в безпам’ятство – навкруг неї гула, аж вила колюча безконечна тьма, і вона не виділа нічого, окрім ядучих стовпчиків індикації…
Калібрування рецепторів нановолокна…
Активація клітинних з’єднань…
Діагностика…
Нейронний тракт ГОТОВИЙ
Налаштування первинної візуалізації…
Емуляція образів…
Please Wait…
Аж тут глуха безконечна тьма порвалась і просяяла, затліла пожарищем зірок. Вони спалахнули повсюдно, прорвались із могильної пелени сонмом самоцвітних іскринок, розсипались затлілим мигтливим просом – десятки, і сотні, і тисячі зір, менші і більші, вони п’янливо цвіли крізь вселенну, тулились докупи сузір’ями, дибились серпанком туманностей у пасмах кудлатої кіптяви…
Компонент I–VISION
ЕМУЛЯЦІЯ
Масштабування регістрів…
Please Wait…
Виднокрай задрижав і скаламутився, засочився якимось потойбічним імлистим сяйвом…
Калібрування рецепторів нановолокна…
Спектральний аналіз…
Синхронізація…
Ядучі масиви даних заковзали по правічному млистому сяйву вселенної…
– Божечки…
– Олю, ви мене чуєте?
Голос Кайла прохрипів у задушливій мертвенній тиші.
– Т…так, Кайле, так! – зойкнула ошаліла Оля. – Де ви всі ділись, де сержант?…
– Спокійно-спокійно, – рівно проговорив Доусон, – тепер усе гаразд, зараз я вас розверну…
Корекція просторової орієнтації…
Синхронізація…
Спалахи індикації знов загомоніли синтетичними звуковими сигналами – тягучим писком, дзенькотом милозвучних струн, ритмічним стукотом, тріском та глухими пульсуючими завиваннями… Аби ж іще Оля у цьому всьому хоч трошки тямила!..
Але ось імлиста пожежа вселенної поплила перед її взором кудись убік і…
9
…вона побачила лайнер. Вірніше – вона ЗНАЛА, що то лайнер. А якби не знала, то навряд чи й здогадалась би… Бо те одоробло більше нагадувало планету, якусь каменюку без атмосфери, сніжно-білу і лискучу, прокреслену барвистими каньйонами оглядових палуб та попелястими ріками службових тунелів. Планета-лайнер розстилалась навсібіч, і над її далеким димчастим обрієм нависала одинока матова зоря з холоднуватим жовтувато-алебастровим світом…
– О-ох…
Оля шумно видихнула, її скафандр подався трохи вперед і вбік – вона взріла ще один каньйон поперек тих переливчастих, ціле урвище, криве і зубчасте, над ним полохливо снували рої різнобарвних іскринок, залітали в провалля й випурхували з нього, метались, ритмічно поблискували, спалахували й гасли… А на край урвища наповзало цунамі.
ВОНО справді було схожим на цунамі – височенна хвиля, стіна, вал пекельного молока. ВОНО неспішно повзло вперед, щільне і роздуте, немов пухир, – мигтливі іскринки влітали у нього і гасли, а ВОНО все повзло, і росло, і пекельно жахтіло біластим, веселково переливалось по краях… і сліпило.
РУЙНАЦІЯ СЕНСОРНИХ ВОЛОКОН!
Розмноження наноагентів… 96%
Please Wait…
– Не дивіться туди! – пролунав у динаміках шолома хриплий оклик Кайла. – Дивіться на мене, я тут…
Трохи вище над барвистим переливчастим каньйоном вцілілої оглядової палуби спалахнув пульсуючий рубіновий маркер, він усе більшав і більшав…
Дистанція – 1372
Більшав і більшав…
Дистанція – 1124
Маркер більшав і вицвітав…
… – 763…
Маркер стрімко налетів на Олю, і щось цупке обвилось округ її талії, вона сіпнулась із переляку, а те цупке лиш міцніше обняло її…
– Спокійно-спокійно, це я…
Оля крутнула головою і взріла лейтенанта, його миловидне обличчя і русу чуприну під дисплейним забралом шолома – те забрало було абсолютно прозорим, і ядучо-кислотна індикація немовби пливла в пустоті перед зосередженим сіро-зеленим поглядом…
– Ще трошки…
– Що ми тепер…?
– Спокійно, просто розслабтесь…
Кайл прибрав руку з Олиної талії, і Оля трошки відлетіла від нього – побачила все його виструнчене тіло в переплетеннях штучної мускулатури; та мускулатура проблиснула пурпуровим і згасла, а по Олиному забралу проплив кислотний алізариновий напис:
Злагодження кінетичних бар’єрів…
OVERDRIVE_OFF
…
Кайл узяв Олю за руку, і їхні кисті немовби зрослися, сплелися по самі зап’ястя…
Запуск компонента…
УВАГА!
3…
2…
1…
OVERDRIVE_ON
Вона відчула короткий різкий поштовх, її тіло виструнчилось, а індикація ізнов змінилась – у центр погляду виплила аморфна прицільна марка з якимись малиновими маркерами, від неї раз за разом відділявся помаранчевий віртуальний горизонт, він загинався, ковзав кудись униз і зникав, від марки тут же відділявся новий, а малинові маркери плювались лазуровими символами…
Маневр…
Вектор маневру…
Нейронний тракт СТАБІЛЬНИЙ
Узгодження сенсорів… 31%
Різка втрата ЗАРЯДУ!
Маневр…
Окрім індикації, Оля нічого не бачила, вірніше, бачила, але уривчасто – переливчасті каньйони палуб, полохливі іскринки, тьмяні серпанки туманностей, спалахи…
РУЙНАЦІЯ СЕНСОРНИХ ВОЛОКОН!
Розмноження наноагентів… 96%
Маневр…
Усе стрибало, вертілось і рвалося, розсипалося перед взором…
Нейронний тракт ПЕРЕВАНТАЖЕНО
Заряд батарей… 43%
Маневр…
Смужка біластого обрію, одинока холодна зоря…
TARGETING SYSTEM CHECK
Бекап даних…
Критичні показники біотелеметрії…
Рої полохливих іскринок неслися на Олю вихором…
НЕКРОЗ НАНОВОЛОКНА
Помилка емуляції
Please Wait…
Одна з іскринок, зелененька така, відділилась від рою і збільшилась…
І налетіла на Олю.
10
Якась слизь заліпила забрало, індикація померкла.
Тоді слизь ковзнула вниз і обліпила все тіло.
І враз розсмокталась.
І Олю піймали кілька рук – усі у вузлуватій штучній мускулатурі.
І всадовили кудись, у якусь капсулу…
Індикація просвітліла…
IOWA. Limited liability company (с)
РЕМОНТНІ МЕРЕЖІ ДОСТУПНІ
Моніторинг скафандра…
Виявлення вразливих компонентів…
Виявлення патогенів…
Заміна збійних модулів…
Синхронізація нейронного тракту…
Сканування ресурсів…
Please Wait…
Оля ошелешено глипала крізь ядучий розмай індикації. Над нею схилились два обличчя, обидва дівчачі – одне чорношкіре і зеленооке, друге жовтооке, з «окінавськими» рисами… Юмі та Дженні… Рядові.
– Чому ти постійно так…
Оля повела млявим поглядом за різким надтріснутим голосом, і прямокутна прицільна марка приліпилась до рудоволосої голови…
TARGETING SYSTEM CHECK
Sgt. EVE MARTINES…
– проінформувала марка.
Лазерна гвинтівка Colt-112 ОЧІКУЄ
ТЕСТУВАННЯ ОСНОВНИХ СИСТЕМ
…
Сержант стояла напроти лейтенанта, вона була червона як рак і говорила верескливо, ба навіть плаксиво:
– … ризикуєш, невже б я сама не…
– Сержанте Мартінес!.. – глухо одчеканив лейтенант, і Єва тут же примовкла.
– Займіть, будь ласка, свою капсулу.
Єва на мить заціпеніла, у темно-синіх очах блищали сльози. Але тут же сержант виструнчилась, опустила руки по швах і глухо одповіла:
– Слухаюсь, сер.
І опустилась у капсулу коло смаглявої зеленоволосої Нізи Гуахаро.
Обличчя Єви було незворушним, пустий невидющий погляд спрямований кудись повз Олю, і лише зволожені очі тьмяно поблискували в нерівному світлі десантного відсіка. Але ось і той блиск зник – десантниця активувала шолом-маску, немовби затулившись од усього на світі ядучим розмаєм індикації…
Тоді лейтенант зробив крок уперед і неголосно, стримано мовив до Єви:
– Ти молодець.
Та натомість опустила голову на руки, немовби їй стало недобре, так і сиділа. Зеленоволоса капрал легко поплескала її по обтягнутому штучною мускулатурою плечу – Єва на те ніяк не одреагувала.
А лейтенант підійшов до Олі – рядові одхилились од неї і зайняли свої капсули.
– Ну як ви?
Спитав він і тут же сам собі відповів:
– Я вас моніторю, нібито все в порядку.
Він виглядав чи то розгубленим, чи то зосередженим…
Оля ж лише мляво, спантеличено зиркала по секції – то на нього, то на сержанта, капрала, рядових…
– Одпочиньте трохи, – мовив Доусон і бозна за чим сам собі на те кивнув, всівся у свою капсулу.
Оля тяжко дихала і спантеличено глипала навкруг.
Мовчала.
У відсіку ще дужче потемніло, замерехтіло.
Почувся сухуватий голос Мануели:
– Сер, дозвольте звернутись, сер…
– Говоріть, мічмане, – зітхнув Кайл. – Чим порадуєте?
– Віддалились від войди, але… – вона мовила через паузу. – Словом – ми на прицілі. Якщо Руанда вгатить по нас ракетним виводком, нам кінець, прийом.
У відсіку запанувала тиша, світло ще дужче померкло.
– Ну що ж, друзі…
Лейтенант розвів руками і мляво всміхнувся.
Він не виглядав ні зляканим, ні стривоженим, скоріше – трохи зніченим.
Поклав долоні на коліна і змовк.
– Я ж казала, – іронічно пирхнула сержант, – він усе одно нас дістане, усе безглуздо.
Вона криво всміхнулась і якимсь начебто неуважним, мимовільним рухом торкнулась напальниками до зап’ястя лейтенанта…
Той не прибрав руки.
Та ж раптом цю ідилічну сценку порушив Олин голос.
Задурманений і млявий.
– Не дістане, – мовила вона, так само сидячи в своїй капсулі й спантеличено глипаючи навкруг.
Лейтенант, здавалося, геть не почув її репліки, а Мартінес неуважно протягла:
– Що?…
– Не дістане, – повторила Оля і продовжила так само мляво, але трохи швидше:
– Міс Асланоглу, ви мене чуєте?
– Так.
Оля припинила своє спантеличене глипання – втупилась поглядом собі під ноги. Ядуча індикація неспішно повзла по її абсолютно прозорому дисплейному забралу – немовби повзла по повітрю…
– Зробіть ось що. Візьміть із піратського складу контейнер під номером шістсот і за допомогою портативної інформаційної шини закомутуйте його на відновлений термінал вахти казарм космодрому…
І тут у десантному відсіку пролунали рідкі приглушені хлопки.
Хлоп-хлоп, хлоп-хлоп…
Усі розвернулись на звук і узріли в кутку відсіку командора Конрада Яня.
Він стояв, розслаблено обіпершись плечем об сяючу пухирчату стінку просто над десантним люком, стояв і мляво аплодував. У парадному мундирі – акуратно бездоганний, з іконостасом орденів, лише комір кітеля був дещо недбало розстібнутий… дивним чином ця деталь лише підкреслювала строгу урочистість мундира, так само як оця розслаблена поза – бездоганну виправку його власника.
Оля мимоволі подивувалась такій метаморфозі. Згадала оту зсутулену постать у тьмі новітнього капітанського містка, звичайний флотський комбінезон, оцей самий кітель, що дурнувато сповзав з одного плеча… Тепер усе змінилось – маскування відключене, і перед Олею у всій своїй моторошній красі постав релікт Великої війни…
Точніше – його голограма.
FUTURE TECH TODAY
(на правах реклами)
Світ постійно змінюється. І ми змінюємось разом із ним. Ми приймаємо все нові й нові виклики часу. Ми створюємо інноваційні технології, що змінять обличчя епохи. Хоча ніхто не знає, яким світ стане завтра, ми, вірогідно, вже працюємо над цим. Майбутнє вже сьогодні – ось те, що ми робимо. Але в мінливому, непостійному світі є дещо дійсно незмінне – наші принципи, непохитна відданість нашим клієнтам. Ці принципи все ті ж самі уже більш ніж століття, і ось їхні незмінні складові – ефективність, безпека, комфорт.
Наша глобальна компанія в першу чергу орієнтована на оборонний продукт. Ми забезпечуємо високу боєздатність Сил Безпеки ООН та приватних охоронних формувань по всій Галактиці. Ми довели свою ефективність, інвестувавши у високі технології майбутнього, і наш інноваційний продукт тепер цілковито доступний як для військових, так і для комерційних організацій. Наші розробки – індивідуальні системи захисту та маскування – є передовими зразками галактичного ринку озброєнь та складають основу екіпірування космічного десанту, науково-дослідного та інженерного персоналу в усіх куточках Всесвіту.
Сьогодні ми раді представити вам лінійку наших найсучасніших захисних комплексів для бойових та цивільних операцій:
IOWA FA-00
Програма FUTURE ARMOR має на меті сформувати перспективну лінійку індивідуальної броні для миротворчих сил ООН та приватних військових компаній. Уніфікований захисний комплекс буде мати модульну конструкцію з п’яти базових категорій – P (protection), M (mobility), S (stealth), V (vision), F (firepower) та комплектуватись згідно з потребами замовника. Таке рішення забезпечить безпрецедентну багатофункціональність броні, гнучкість та широкий спектр її використання. FA – дійсно поворотний момент у розробці захисних комплексів наступного покоління, і ви просто зараз можете оцінити її ефективність! Поки тривають розробки та вдосконалення перспективного комплексу, більшість його параметрів та майбутній функціонал, звісно ж, є засекреченими, проте наші постійні клієнти мають змогу просто зараз взяти участь у тестових випробуваннях цього чудо-скафандру! Оформивши замовлення на більш ніж тисячу одиниць готових скафандрів, ви протягом місяця отримаєте експериментальний зразок нашого новітнього продукту! Усе, що від вас вимагається, – використовувати його де лиш вам заманеться! Скафандр сам збере та обробить дані випробувань, здійснить аналіз пошкоджень, неполадок, проаналізує весь масив біотелеметрії оператора та перешле цю інформацію нам. І вам геть ні про що не треба хвилюватись! Зв’яжіться з нами просто зараз, оформіть замовлення та візьміть участь у випробуванні FA-00 – творіть майбутнє разом із нами!
IOWA N-3 JUNDAB
Економний та ефективний варіант цього скафандра широко використовується дослідницьким та технічним персоналом корпорації Al Anabar, але основні його покупці – космічні туристи. А який ще комплекс дозволить вам на неймовірній швидкості звалитися з димних небес просто в отруйну атмосферу невідомої планети, поплюскатись у кислотних океанах чи поніжитись під палючим промінням наднової зорі? Правильно – лише Jundab! Невибагливий, простий в обслуговуванні та вкрай надійний автономний комплекс підтримує безперебійний симбіотичний зв'язок з усіма моделями комерційних інтерфейсів, а окрім цього, він славиться простотою експлуатації, інтуїтивно зрозумілими базовими налаштуваннями… та що там – просто оберіть його, як обираєте домашню одіж, і він буквально-таки зростеться з вашим організмом на весь час ваших космічних пригод. Він сам усе налаштує, проаналізує і проконтролює, забезпечить ваш захист та комфорт на незвіданих зоряних дорогах. Поспішіть замовити Jundab – знижки на основні модифікації діють до кінця цього року (лише на спеціалізованих торгових платформах Iowa. LLC).
N-6 IOWA-BIONIC
Створений за ексклюзивним замовленням та при безпосередній співпраці з корпорацією General Biology, цей комплекс дійсно наближає майбутнє. Адже це вже не просто собі скафандр – це частина вас самих. Розроблена спеціалістами General Biology новітня культура наноагентів забезпечує безпрецедентну інтеграцію системи не лише з вашим особистим інтерфейсом, а й із вашим біологічним тілом. Це абсолютно новий рівень симбіозу, що революційно змінює сам принцип взаємодії індивідуального комплексу з оператором. Відтепер ви вже не самі на полі бою – поруч із вами ваш помічник, компаньйон, ваш друг. Він не дасть вам загинути і витягне з будь-якої халепи! Однією з основних вимог до продукту з боку замовника було поглиблення та покращення симбіотичного зв’язку скафандра з оператором, і наша компанія повністю виконала цю вимогу. Більше того – корпорація General Biology вже зараз озброює скафандрами свої охоронні підрозділи, навіть не дочекавшись формального завершення випробувань! Поспішіть і ви! І знайте – кожен цент, витрачений на придбання комплексу YOWA-BIONIC, відпрацює своє сповна. То чи варто економити на власному захисті?
IOWA-YAMAKASI N7
О проекте
О подписке
Другие проекты