Цитаты из книги «Спокута»

Тоді Лариса запропонувала Сашкові підставити Сергія, щоб виманити гроші з Катерини.

Вона відчула душевний спокій, але не в повній мірі, бо Роман сидів навпроти неї, а не поруч.

Катря бачила, як тяжко йому було розповісти про смерть дружини від передозування, бо він почувався винним у цій трагедії, але мовчки слухала, відчуваючи,

Справи пішли добре, і все було б гаразд, якби не трапилось так, що дружина Романа почала сама вживати наркотики.

Він погодився, бо не мав за душею ні копійки, а Івасик працював під надійним міліцейським прикриттям.

З того часу ми з ним стали як брати, бо дружба афганців – не просто дружба.

Їй кортіло запитати про дружину, але вона делікатно промовчала й сиділа тихо, поринувши у свої думки, доки авто не зупинилося біля приватного будинку за містом.

Нехай буде Катерина, бо я не зможу звикнути до іншого.

– Не залишай мене, будь ласка, самого вдома, бо я за себе не ручаюся.

– По-перше, мій любий, заспокойся, бо ми не можемо так себе катувати через цих виродків.