Цитаты из книг автора «Сергій Жадан»

суворі цехи порожніх підприємств довкола ринку, брами, крамниці та лікувальні заклади – усе було за мене.

В’їзд було перекрито іржавим шлагбаумом, поруч стояла будка вахтера – тріснуте скло, календарики, листівки, перемотаний ізоляційною стрічкою шматок шланга, прочинені двері, чорна кров, що в’їлася в цементну долівку. Вахтера не було.

і говорив уже не надто чітко, проте переконливо й голосно. Коли людина так говорить, їй немає чим заперечити, навіть якщо говорить вона дурниці.

добре, що нас не зраджують наші сліди, що нічого не можна повернути назад, і нічого не можна втратити назавжди.

Перш за все – наше бажання бодай щось пам’ятати. І наше бажання не пам’ятати нічого.

Десять років – час, достатній, аби все забути й вигадати знову, аби розкласти небо на частини й спробувати зібрати його ще раз, ані на мить не сумніваючись в успіху власної затії.

На ранок збираються на терасах, обвитих виноградом, і говорять про співи та астроном

Літо буде довгим, сонце буде пекучим, мої радощі будуть сумнівними, мої муки будуть пекельними. Завершиться все щасливо, до кінця не доживе ніхто.

Двадцять років – той вік, коли диявол приходить до тебе, аби поскаржитися на життя. Усе зав’язано на тобі, від тебе вимагається лише поменше спати. І користуватися презервативами. Все інше обов’язково з тобою станеться. І станеться саме так, як ти цього хочеш. Хочеш ти цього чи не хочеш.

деяких друзів він не впізнавав в обличчя, але хіба це привід влаштовувати стрілянину?