Час витікав, ніби пісок поміж пальців, життя змінювалося, як погода, і єдиною сталістю, єдиним незмінним свідченням нашого дорослого життя була постійна, повсюдна, масова еміграція, яка почалася ще наприкінці вісімдесятих і не припинялася, здається, ніколи. Іноді я думаю, що емігрували всі й завжди.