Цитаты из книги «Біґ Мак. Перезавантаження»

Головне – твої сновидіння, усе інше можна вигадати.

Мені більш подобається говорити про речі сумнівні, оскільки в розмовах про речі сумнівні завжди з’являється легкість.

Кордони, які ми долаємо безкінечну кількість разів і які насправді не так розділяють, як відокремлюють, даючи нам можливість подивитись одне на одного з відстані. Я далекий від того, аби виступати проти кордонів.

Що в нас зостається по всьому? Наша пам’ять і наш досвід. Пам’ять позбавляє нас ілюзій, досвід лишає надію.

найбільше західних читачів в українській літературі цікавлять питання корупції, тоталітаризму та наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. І не можу сказати, що в мене немає відповіді на ці питання!

Чому я говорю про стереотипи? Можливо, тому, що справу доводиться мати переважно саме з ними. Весь інтерес, який, на твою думку, мала б викликати твоя батьківщина та співгромадяни, зводиться насправді до перетирання якихось дивних химерних уявлень про ту частину дикого сходу, з якої ти сюди дістався.

Найкращий спосіб позбутись ілюзій – виїхати в еміграцію. І не мати жодних шансів на повернення.

ось вона, західна демократія: їхній письменник може дозволити собі мати дві валізи кальсонів».

Пам’ятаю, як однієї надзвичайно холодної безкінечної зими, десь поміж відключенням електроструму й черговим злетом інфляції, до нас у гості приїхав старий поет-дисидент, шалений фанат соціал-демократії та літератури, на жаль, покійний нині, друзяка Вальтер. Із собою мав дві великі шкіряні валізи.

Тому що деякі речі вкарбовуються в нас до кінця наших днів, незворотно цей кінець наближаючи.