Цитаты из книги «Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя»

«Той, хто стверджує, що це неможливо зробити, має не заважати тому, хто це робить».

Глухий кут насправді є відхиленням від маршруту і веде до дороги, якою ти не планував іти. Кожний досвід збагачує життя – тепер або трохи пізніше. І хоч я й гадки про це не мала, кожна моя робота, з якою я мирилася, готувала мене до тієї роботи, якою я зараз насолоджуюся. Коли твоє життя вкорінюється, ти помічаєш зростання не відразу. Якщо ти належиш до людей, які відчувають, що заблукали в житті, просто спробуй себе підбадьорити. Оця-от «загубленість» може привести тебе до місця, що його в будь-якому разі приготувало для тебе саме життя.

Моя подруга Барб часто казала, що конкуренції не існує. Коли ти засмагаєш під сонцем, то ні з ким не конкуруєш за його промені. Їх вистачає всім. Любові й керування Божого теж вистачає для кожного з нас і для нас усіх.

Коли цей дивовижний тиждень майже минув і ми з Бет устигли поділитися одна з одною найсокровеннішими мріями, ми вирушили до меморіалу братів Райтів, щоб здійснити запуск нашого нового життя. Навіть жартома називали себе «сестрами Райт». Ми йшли до офіційного меморіалу пішки і нарешті побачили пам’ятник заввишки 60 футів, а також слова на ньому: «Безстрашна непохитність. Непереможна віра». Саме цими якостями володіли брати. І я теж хотіла б їх мати.

Один старенький аміш якось сказав мені: «Можеш молитися про картоплю, але бери до рук мотику». А один мій друг із програми реабілітації завжди повторював: «Бог зробить для нас те, що ми не здатні зробити, однак він не робитиме того, що ми маємо зробити самі».

Черниці, які викладали в школі, навчили мене читати, писати, додавати, віднімати й визначати час. А ще вони навчили мене, що кожен із нас може мати більш ніж одну життєву місію. Я завжди міркувала над тим, що приготував для мене Бог, завжди прагнула віднайти те єдине й ідеальне покликання, створене виключно для мене. Якою була моя особиста життєва місія? На прикладі своїх життів черниці навчили мене, що протягом життя місія людини може змінюватися.

Мій друг Боб частенько казав мені таку річ: «Якщо життя смердить, спершу перевір власний підгузок». Можливо, ця «проблема» з’явилася не через начальника чи колегу. Ти можеш сидіти в цій «купі екскрементів» лише тому, що вона твоя, або ж твоє ставлення до ситуації й робить її такою гидкою.

Ідеальних батьків не існує. Ані серед тих, хто сидить удома весь день, ані серед тих, хто ходить на роботу.

Ми завжди доручаємо все Божим рукам. Тепер настав час відплатити добром».