Три дня чтения в подарок
Зарегистрируйтесь и читайте бесплатно

Легенда про юну Весну

Легенда про юну Весну
Читайте в приложениях:
Книга доступна в стандартной подписке
30 уже добавило
Оценка читателей

Чи добре, що ти і твої друзі люблять пригоди? А якщо ці пригоди небезпечні? Цього року Влад, Митько, Анжела і Христина втекли з табору відпочинку, аби на самоті зустріти світанок на березі моря. Дорослі, звісно, кинулися їх шукати, але пощастило новенькому вожатому. Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою. Чим обернеться казка для них, оповідується у цій книзі.

Читать книгу «Легенда про юну Весну» очень удобно в нашей онлайн-библиотеке на сайте или в мобильном приложении IOS, Android или Windows. Надеемся, что это произведение придется вам по душе.

Лучшая цитата
Наталія Дев’ятко
Легенда про юну Весну
І
На мокрій гальці бавилися босоногі діти. Двоє дівчат і двоє хлопчиків.
Хлопці, без сумніву, брати. Влад – старший, серйозний, найвищий з компанії, витягнувся за цей рік. Митько роки на три молодший від нього, кучерявий, мов янголя, та має хитрющий погляд як на мешканця небесного світу. Анжела і Христина – давні подруги, ще в одній пісочниці гралися. Вони теж виросли за рік, досягли того віку, коли вже закохуєшся, та ще не знаєш смаку підлості.
Діти бігали уздовж берега моря, бризкалися, дражнили вожатого, що тримався подалі від води. Валентин хмурився, але мовчав. А діти веселилися, як хотіли: це були їхній табір відпочинку, їхнє море та їхні чайки, які сварилися через недолугу рибу. А новий вожатий залишався чужим, хоча й був симпатичним і поступливим, знав безліч ігор і дивовижних історій.
Врешті Валентин не витримав, розсміявся і пристав на гру. І даремно, бо тим показав свою слабкість перед дітворою.
Кожного року вони своїм гуртом утинали щось таке, про що по поверненню додому всі розповідали до наступних канікул. Полювання на акулу, яка начебто запливла у затоку, чаїна пошта на кшталт голубиної і ще багацько інших вигадок спокушали друзів на все нові пригоди.
Цьогоріч вони заприсяглися, що зустрінуть схід сонця на березі моря, і втекли з табору. Дорослі кинулися їх шукати, але пощастило новенькому вожатому, який і намагався зараз відвести їх назад.
От лише Валентин про їхні подвиги навряд устиг дізнатися…
День хилився до вечора, сонце золотою каймою окреслило гори і заховалося. Розлетілися чайки-забіяки.
В мои цитаты Удалить из цитат