От уявіть собі ситуацію, Ви стоїте на автобусній зупинці, де зустрічається із своїм другом. У мить поміж розмови він дістає з кишені миш'як та ціанід і пропонує Вам. Ви відмовитесь? Думаю що ні, адже Ви й так досить часто їх приймаєте просто не знаєте про це. Так, Ви правильно зрозуміли, що мова йде про сигаретний димок. Щоразу затягуючись по глибше – ми вдихаємо отруту. Раз за разом, знищуючи себе із середини. Можна безкінечно довго вести дискусії про табачний дим, але давайте не розводити демагої, а краще поглянемо на факти у найбільш стислому вигляді. Препаруючи під мікроскопом чергового солдата смерті, можна дізнатися неймовірні факти, які наводять на важкі роздуми. Ось перелік найбільш шкідливих речовин які входять до сигаретного диму і одразу на противагу розглянемо сферу застосування тих чи інших сполук.

Аміак: окрім сигарет також використовується в господарстві для виведення плям.

Миш'як: використовується як отрута, для цькування гризунів.

Бензол: використовується для виготовлення барвників, штучної гуми. Бутан: горючий газ, використовується, як паливо.

Чадний газ: отруйний газ без смаку і запаху.

Кадмій: метал, застосовуваний для виробництва батарейок. Ціанід: смертельна отрута.

Дихлор Дифеніл Трихлоретан: інсектицид, який застосовується проти комарів. Етиловий ефір фуранкарбонової кислоти: ароматизатор, який, як доведено, викликає пошкодження печінки у тварин.

Свинець: у великих дозах вкрай отруйний.

Формальдегід: використовується для збереження мертвої тканини. Мальтит: підсолоджувач для діабетиків.

Нафталін: схожий за властивостями з бензолом, використовується в кислотному барвнику.

Метилізоціанат: хімічна речовина, через протікання якої у 1984 році в місті Бхопал (Індія) померло дві з половиною тисячі людей

Полоній: радіоактивний елемент, що викликає рак.

Непогана суміш скажу я вам. Склад сигарет просто вражає, і навіть не віриться, що таке можливо. Та нажаль, це правда, «неприємна правда» з якою слід змиритися. Все ж будь яке задоволення має свою ціну. І дивує мене, що в такі моменти свідомість розуміє, що сигарети ні до чого доброго не приводять, але моє підсвідоме єство прагне до насолоди та постійного безперервного задоволення і вже байдуже якою ціною. Кожного разу, коли роблю вибір, потакати своїм поривам чи усвідомлено уникати саморуйнування, відчуваю себе наче на роздоріжжі. На якому завжди обираю дорогу моментного задоволення. Хоча насправді розумію, що дим не приносить кайфу, сигарети не несуть в собі ту насолоду яку звик їм приписувати. Солдати смерті раз за разом обманюють мене, а я ведусь на цю брехню. І вкотре, підпалюючи чергову папіроску, задаю собі питання: чи не ідот я, га?

Вічною буває тільки тупість

Вихідні тягнулися напрочуд довго. Сьогодні знову доведеться йти до лікарні. Та поки не зійшло сонце у мене є декілька годинок щоб попрацювати над текстом. Якщо Ви перелякалися неначе я знову буду описувати з яких інгредієнтів складаються сигарети та як вони можуть по впливати на організм, тоді не хвилюйтесь, сьогодні подібних шарад не буде. Тай не хочеться вкотре згадувати про сигарети. Хоча і не планувалося та цими вихідними вдалось утриматись від папіросок. Так, було важкувато, особливо першу добу, але якось стерпілось. Цього ранку прокинувся завчасно. Розбудив мене доволі яскравий та реалістичний сон.

«В порожньому будинку, на ліжку в центрі кімнати лежало тіло молодого новобранця. Вся кімната була пронизана смердючим запахом гнилі та їдким сигаретним димком. Його руки були незвичного кольору вкриті струпами та відкритими ранами з яких сочилася прозора рідина, з-поміж пальців стирчала тліюча сигарета. Відчуття неосяжного жаху не покидало мене. Щось шуршало у найтемнішому куточку кімнати. Уся підлога старого будинку була знівечина канавками, бороздками та слідами маленьких гострих зубів, які здавалось би, що не шматували підлогу, а виривали цілі куски. Новобранець безмовно лежав на ліжку, очі його закриті, по лобі стікає піт, а гримаса болю на обличчі викликає жах. Сигарета, дійшовши до фільтру, потухла поміж його пальців. Уста його замкнені, сили покинули його і навіть крик невзмозі вирватись із нього. Злегка він намагався поворушити ногами та я розумів, що йому це не підсилу, попри всі старання. Звідкись вислизнули два хвостаті створіння. Одне рвануло до правого вуха новобранця, а інше менш досвідчене, намагалось відгризти підборідок. Запах їдкого диму та гнилих обрубків не полишав кімнату. По залишках ніг повзали опариші, виїдаючи найтемніші куски плоті, залишаючи по собі сліди, глибокі канавки. Найспритніший з монстрів відгризав залишки вуха, поки інший смакував перегородки носа. Сповнені страху очі новобранця глянули на мене. Мої вуста відкрилися та замість крику відчаю назовні виповзали слизькі, гидкі опариші, які душили нещасного новобранця. Із найтемнішого кутка кімнати роздався шум. Здавалось, що сотні маленьких ніжок хаотичним строєм рушили у мій бік. Та я не міг нічого вдіяти, тільки безмовно лежав вмиваючись власним потом страждань. Кімната переповнилась їдким сигаретним димом, чимдуж намагався відкрити рота та вдихнути, але їдкий пар душив мене все більше… від густого диму очі замкнулися…»

Стало якось незручно! Хоча й сон покинув мене та яскраве відчуття, що неначе роздирало мене на кусочки, не покидало ні на хвилину. Пригадую, що того ранку глянув на свої ноги, на яких на щастя нічого не побачив. Та спокійніше від того не стало, бо все ще відчував, як щось повзає по мої обрубках, як душать

мене зсередини слизькі та гидкі на смак опариші. Деяких намагаюсь проковтнути та слизняки невпинно виповзають з мене. Коли згадував це мене навіть злегка протрусило чи то від вранішнього холоду, чи то від страху та огиди.

Дивно, але від такого реалістичного жаху мені захотілось курити. У такі моменти хочеться побігти в другий кінець міста й купити пачку сигарет. І зараз, саме в цю мить бажання видається мені непереборним. Хочу швидше усе забути та заспокоїтись звичним способом. Саме тому моє тіло готове рватися за черговою дозою, але я на силу стримую себе. Сильне бажання плавно переходить у нервозність. Спочатку легку, десь на хвилинку аж поки лють і роздратованість не вибухає. У цю ж мене починає охоплювати ненависть, в моїй голові складається картина реальності в якій солдати смерті – це єдине спасіння від стресу. Потрібно терміново покурити. Хочеться пожаліти себе і дозволити собі такому хорошому і пухнастому, одну чи дві сигарети, а там далі може й пачка видимиться.

Подібне помічав за собою неодноразово. Інколи злість виражена менше, і в більшій мірі пригнічення заставляє мене курити, іноді радість, іноді стрес. Словом, щоб не сталося у моєму житті, все можна обкрутити таким чином, щоб дозволити собі пихнути в черговий раз. Безумовно, солдати смерті знають свою справу і боюсь, що мені так просто їх не побороти. Тут потрібен особливий підхід, потрібні знання, тактика, дисципліна й трохи самопожертви.

Клятий сон ще довго не відпускав мене. Знаєте, мої друзі які теж кидали курити, часто згадували щось подібне. Звісно, що такі жахіття їм не сняться. Зазвичай вони бачать приємні сни в яких знаходять випадкову сигаретку, викурюють її і сильно шкодують, що знову почали курити навіть і непідозрюючи, що це був всього лишень сон. Кожен з моїх друзів зауважував що сновидіння були занадто реалістичними…..

Якщо коротко, то вони були реальніші за саму реальність бо …… Чорт забирай, як важко писати!

Як відволікти себе від думки про чергову сигарету? Як?!

Щоб зосередитись мені необхідна сигаретка, але солдати смерті закінчились. Напевне, доведеться поступитися своїй гідності та підкурити вже вбитих вояків, які бозна скільки лежать у старій попільничці. Гидкий смак обрубків, товстий шар попелу на фільтрі, гидко, противно, але хочеться. Все ж мені вдалось пихнути декілька раз. Табак швидко закінчувався. Через дві тяги брав наступний обрубок поки не зостався один піхотинець. Він стирчав із з-поміж вуст. Залп. Вогонь. Тліючий табак. Неприємний присмак попелу в роті та обпечена губа від розжареного фільтру. Саме в такі миті приходить розуміння та усвідомлення того наскільки низько впав. Що я роблю? Що? Мені соромно за себе! І не варто було б писати про це виставляючи на широкий загал, глибину своєї деградації. Так, це може викликати відразу до моєї персони, але мені важливо бути чесним по відношенню до Вас, навіть якщо ця правда неприємна. На деякий час ця ситуація вибила мене з колії. Довелося заварити чашку кави, щоб перебити присмак попелу. Трохи збадьорившись, знову

почав вдаряти пальцями по клавіатурі. І знаєте, перекур мені допоміг. Думка про сигаретку зникла. Проте, стійке відчуття власної тупості та ідіотизму захопило мій розум. Та все ж незважаючи на настирливі думки, давайте продовжимо тему сну.

Часто сновидіння відображають наші бажання та страхи. І тут неважко здогадатися, що сниться курцю який намагається кинути. Тліюча сигаретка, довгоочікувана, випадкова, така рідна і приємна – вона завжди з легким присмаком жалю для того хто усе ж таки зірвався. Нехай у сні, нехай не по- справжньому, але ж така реальна, така рідна і гірка, що навіть прокинувшись, можна відчути легкий присмак димку у роті. Безумовно, якщо Ви намагались кинути та перебували більше місяця в зав’язці, то сни подібного характеру знайомі для Вас. Головне у такі дні не відтворювати сновидіння на яву, адже якою солодкою не видавалась би сигаретка, після першої ж тяги Ви не тільки знову відчуєте її гіркий присмак, а й потрапите у пастку залежності.

Сон – це досить цікава частина нашого буття. У царстві Морфея ми проводимо

⅓ свого часу, тому заперечувати важливість сну – марно. Під час сновидінь наше тіло відпочиває, в організмі відбувається ціла низка процесів відновлення, опрацьовується та запам'ятовується інформація, розслабляються м'язи, свого піку роботи досягає ендокринна система. Також на повній потужності працює імунна система, продукуючи антигени, які потрібні для боротьби з інфекціями. Сон – це злагоджена робота організму, схожа на PitStop у F1 (формулі-1).