Цитаты из книг автора «Микола Хвильовий»

Одягається вона дуже просто, хоч і з смаком, і у всякому разі багато дешевше т. зв. непманок. Вона не худа і не гладка, а, просто кажучи, середнього зросту та з деяким нахилом до повноти, її чорне волосся і тепер підстрижене, але з таким похвальним розрахунком, щоб на партзібранні її можна було назвати товаришкою Галактою, а дома – Марфою Галактіонівною.

брат Марфи Галактіонівни – товариш Мрачний (псевдонім)

Семен Якович (головний начальник тресту)

шість чи то сім турецьких килимів, беккеровський рояль, дюжина віденських стільців, наукова бібліотека, дубовий письмовий стіл з відповідним на ньому приладдям, великий стіл (з чорного чи то червоного дерева) для їдальні, кілька ліжниць з пружинними матрацами і т. д.

першої «робітничо-селянської» (так кваліфікує він першу клумбу) клумби

зразковий член такої-то колегії, такого-то тресту. Правда, утримання його складається всього з 250 карбованців

мадмуазель Люсі, гувернантка, і Явдоха – радянська куховарка, член місцевого харчсмаку

Товаришка Галакта (Марфа Галактіонівна) народила з Іваном Івановичем (товариш Жан) сина й доньку. Сина назвали революційним ім’ям – Май, а доньку не менш революційним – Фіалка. Май уже записався в жовтенята, а Фіалка поки що кандидатка.

Марфа Галактіонівна дуже любить читати Леніна й Маркса. Але іноді вона сідає читати Леніна й Маркса, а рука тягнеться за Мопассаном

Марфу Галактіонівну (партійна кличка – «товаришка Галакта»).