Отзывы на книги автора Марко Вовчок

27 отзывов
bukinistika
Оценил книгу

Забавная такая книжка. Продолжает традиции Михаила Евграфовича в деле разоблачения всего скотоподобия русского причта.

Написана от лица некоего деревенского священника невысокого ранга. Он вспоминает свое детство, проведенное в среде церковников. Описывает людей и события, которые тогда происходили в их среде. Ну, события такие обычные, житейские - совершение треб, подсчет приношений от прихожан, их дележ (в пользу священника, он бессовестно обирал как прихожан, так и свой причт). Но в общем-то в центре повествования, разбитого на две части, стоит свадьба поповской младшей дочери + предыдущие и последующие события.
В первой части показывается, что и на всесильного попа можно найти управу. Но победа над ним оказывается пирровой. И старшей поповской дочери (умнице и красавице) с ее возлюбленным так и не удалось построить свое счастье - попвщина оказалась все же сильней. А им так сопереживаешь...
Во второй части как-то быстро проходит свадьба (зато долго длятся приуготовления к ней), жених такой колоритный мОлодец, невеста - дура набитая, семейного счастья у них так и не вышло. Очень много места в этой части занимает описание поездки в один монастырь и длительное в нем пребывание, затем тяжелая болезнь и долгое выздоровление автора (повествование всю дорогу ведется от первого лица, лица подростка лет 12-14).

В "Записках" там и сям разбросано довольно много ярких сцен тогдашней жизни - полной беспросветной тоски и безысходности для простого народа, который обманывают и обирают все подряд, а он никуда и ткнуться не смеет - и думать не моги о таком, это бунт и наказаны такие бунтовщики бывают по всей строгости закона, который бдительно стоит на страже интересов власть имущих. Есть и забавные, комичные сцены - не всё ж мрак сплошной в жизни!

Но самое главное, чем меня покорила эта небольшая по объему книжка - колоритный, сочный, необычный язык. Что ни предложение - то всё и приговариваешь: "Ай да Пушкин, ай да сукин сын!" Я не филолог, мне трудно дать языковой анализ текста, поэтому я не смогу объяснить, что именно там необычного, в языке этого произведения - но очень необычный, яркий такой, свежий, незамыленный.

Резюме: книжка годная! Написана лет 150 тому назад, если не больше, но читается отлично.

Портрет Марко Вовчок:

Morja4ka
Оценил книгу

Українське село. П'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр.
В центрі оповідання - сільська громада, її потуги вибороти кращу долю для себе та своїх дітей.

Коцюбинський зображує життя українців в селі в ті роки. Більшість працювало на панській землі. Земля годувала людей та була запорукою більш менш гідного існування (але це все, звісно, за умови тяжкої праці). Від цього й таке до неї ставлення:

Земля!
Бренькнуло слово, як висока струна, і настроїло серце.
Давнє, знайоме й близьке слово. Це не той сірий жорстокий клапоть, що як п'явка тягне з людини сили, а сам родить будяк; це щось чарівне, принадне, що одвіку манить стомлену душу, переливається, грає на сонці як мрія, як щось невимовне, од чого змінилася б доля і вище піднялись би води життя понад берегами.

В оповіданні зображено родину безземельного бідняка Андрія Волика, їх мрії та сподівання на майбутнє. Маланка, дружина Андрія, все життя плекає мрію про власний шматок землі. І ось на селі відбуваються зміни і її мрія вже близько - тільки руку простягни.. Але, нажаль, то була Fata Morgana.
Здійснення Андрієвої мрії теж Fata Morgana.
І вся надія на кращу долю залишаєтся на молодь, яка інакше мислить та дивиться на світ - на Марка Гущу, Гафійку та інших.. Одже ми віримо в них...
Але вони то ми...

EduardGol
Оценил книгу

Нещодавно, на одному з українських інтернет-форумів обговорювалась тема традицій української сім'ї. Так от один пункт був про те, що в українській сім'ї, часто дружина "пилить" свого чоловіка. :) Про це й дане оповіданнячко, в якому йдеться про сувору українську жінку, що навіть самого чорта здатна "запиляти". Нащо їй там якісь хати підпалені чи тварини не в гуморі?! Чорта їй подавай! ;)

Хоча, мабуть, і про те, що любов таки сильніша за будь-яке зло, проникне у найбільш тверде серце, і від пазурів недобросовісної любки постраждати може будь-хто.

EduardGol
Оценил книгу

Нещодавно, на одному з українських інтернет-форумів обговорювалась тема традицій української сім'ї. Так от один пункт був про те, що в українській сім'ї, часто дружина "пилить" свого чоловіка. :) Про це й дане оповіданнячко, в якому йдеться про сувору українську жінку, що навіть самого чорта здатна "запиляти". Нащо їй там якісь хати підпалені чи тварини не в гуморі?! Чорта їй подавай! ;)

Хоча, мабуть, і про те, що любов таки сильніша за будь-яке зло, проникне у найбільш тверде серце, і від пазурів недобросовісної любки постраждати може будь-хто.

nimfobelka
Оценил книгу

Раніше в українській літературі було так: якщо кохання - то щире, вірне і жертовне, якщо розлука - то через якісь зовнішні або внутрішні негаразди.
А тут виявляється, що існує і хороша, працьовита, весела, але нелюба жінка. Що спокійного, безтурботного сімейного гніздечка, де тебе завжди чекають, люблять і вітають добрим словом, для щастя мало. Що дівчина з панського двору, яка плаче, жалується на свою долю, краща од спокійної, завжди веселенької і покірної дружини. Настільки краща, що дружину можна і вбити, аби не заважала щастю двох закоханих. Та чи будуть вони таким чином щасливими? Як буде себе почувати злодій? Як поводитиметься та, яка стала причиною злочину, подала ідею, підмовила?
Що маємо на виході? Одну мертву людину, одну глибоко нещасну. Ну, а третя, кажуть, по вечорницях красується та заміж збирається.

3,5
4 читателя оценили
EduardGol
Оценил книгу

Твір присвячений людині, яка як і багато інших змогла розгледіти несправедливість, що панує в світі. Однак на відміну від абсолютної більшості не змогла та не бажала миритися й уживатися з цим, а наважилась творити зміни. Людина із загостреним відчуттям справедливості та гуманності – саме так можна охарактеризувати героя даного твору й реальності, якого М. Горький назвав українським Робіном Гудом.

3,3
3 читателя оценили
EduardGol
Оценил книгу

Твір присвячений людині, яка як і багато інших змогла розгледіти несправедливість, що панує в світі. Однак на відміну від абсолютної більшості не змогла та не бажала миритися й уживатися з цим, а наважилась творити зміни. Людина із загостреним відчуттям справедливості та гуманності – саме так можна охарактеризувати героя даного твору й реальності, якого М. Горький назвав українським Робіном Гудом.

LeRoRiYa
Оценил книгу

Обожнюю новели Коцюбинського і повість "Тіні забутих предків". "Fata morgana" - мены сподобалася твори менше, проте Коцюбинський - це один з небагатьох авторів шкільної програми, який мені справді довподоби.

3,5
4 читателя оценили
nataly_om
Оценил книгу

Эту сказку читать сложно. Сложный сам язык, стиль написания тяжелый.
Сама история хорошая. Об украинском Робин Гуде. Кармелюк не мог больше терпеть несправедливость и организовал "банду", которая грабила богатых, а бедным деньги раздавала. Кармелюка несколько раз ловили, но он упорно возвращался к своему делу.
Мне не понравилось, как мать усюсюкалась с сыном, когда он до всего этого был грустный. Мне не понравилось, что Кармелюк бросает свою жену с маленькой дочкой, когда уходит в "леса". А она готова идти за ним хоть куда. Хотя хорошей жизни в селе им все равно не было бы. Они жили бы в бедности, а богатые все так же наслаждались бы жизнью. Любое сопротивление начинается с мелочей. И это один из эпизодов в жизни народа, который дал надежду людям на лучшую жизнь.

3,3
3 читателя оценили
nataly_om
Оценил книгу

Эту сказку читать сложно. Сложный сам язык, стиль написания тяжелый.
Сама история хорошая. Об украинском Робин Гуде. Кармелюк не мог больше терпеть несправедливость и организовал "банду", которая грабила богатых, а бедным деньги раздавала. Кармелюка несколько раз ловили, но он упорно возвращался к своему делу.
Мне не понравилось, как мать усюсюкалась с сыном, когда он до всего этого был грустный. Мне не понравилось, что Кармелюк бросает свою жену с маленькой дочкой, когда уходит в "леса". А она готова идти за ним хоть куда. Хотя хорошей жизни в селе им все равно не было бы. Они жили бы в бедности, а богатые все так же наслаждались бы жизнью. Любое сопротивление начинается с мелочей. И это один из эпизодов в жизни народа, который дал надежду людям на лучшую жизнь.