Жорстоке небо

Об"єктивної рецензії не буде, враховуючи особисте знайомство з автором. Насамперед дуже хочеться подякувати Максиму за згоду приїхати до нашого невеличкого містечка з презентацією "Жорстокого неба". і всім, всім хто в цьому допоміг. Було лячно, страшно, але ми справились. Все пройшло на ура! А тепер до книги: прочитана на одному подиху, відкрила першу сторінку і навіть не помітила, коли перегорнула останню. Ловила себе на думці, що на одній сторінці спочатку сміялася, а потім переживала за героїв.
Літаки для мене до цього були повністю незнайомим аспектом, а тепер дякуючи Кідруку я можу похвастатись, що знаю "чому ж воно бляха літає". І захотілось дізнатись більше. В цій книзі порівняно з попередніми "бот" та "твердиня", як на мене, порядком менше інформаційне навантаження, але це зовсім не робить її більш попсовою чи що.
Неймовірне враження на мене справив Даня, маю півторарічну хрещеницю, тому всі сцени з його участю читалися з посмішкою. Головна героїня місцями дивувала, особливо паразитами, накшталк "фак" чи "ок" але судячи з усього це паразити автора. Аналізувати всіх і вся недоцільно, потрібно читати, переживати і намагатись у всьому розібратись самостійно. Скажу чесно книга дуже сподобалась, разом зі всіма плюсами і мінусами. Ну куди ж без них? І надалі буду читати Кідрука, чекати продовження і екранізації.

З.І. І неодмінно зареєструйтесь на сайті для бонусу, він божественний!!

Dear passengers, welcome on board!

UA /OVPNN090025 /TM2155 /FL050 /TPB734 /SK004OVC /TA - 13 /WV280035 /TBSVRBLO060

Макс Кідрук - молодий і популярний, просмалений пустельник з головою, начиненою усіляким технічним залізяччям, і просто симпатичний хлопець, який щороку пише по книжці і не боїться експерементувати з жанрами. Взагалі, поціновувачі літератури, вдаються в крайнощі і поділяються на два кардинальні табори: це люди які обожнюють творчість Кідрука і з нетерпінням очікують виходу нової книги; і люди, які питають хто, в біса, такий Макс Кідрук і чому вони повинні його знати? Я ж не відносила себе до жодної з цих категорій: я багато про Макса чула, систематично скуповувала його книжки, керуючись якимось інтуїтивним читацьким інстинктом, і лише зараз я його прочитала. Наше знайомство вийшло захопливим і цікавим, бо ми з Максом зійшлись на безмежній любові до цих десятитонних штуковин, які легко й граційно відриваються від землі й зникають у хмарах, ми з ним вдивлялись в небо і задавались єдинним питанням: "ЯК ВОНО, БЛЯХА, ЛЕТИТЬ?"

"Жорстоке небо" - з усіма своїми технічними термінами, двохповерховими формулами, графіками та фізичними явищами, - розповідає про події в небі і на землі, які призвели до загибелі 49 пасажирів та екіпажу лайнера. Літак українського авіабудівного концерну - "ААРОН 44", який вперше вийшов на європейський ринок, взлетів у нічне французьке небо, щоб більше ніколи не побачити світанок. Через снігопад, недбалість диспетчерів, непрофесіоналізм пілотів, несправність літака чи затурканого водія снігоочисника, який сплутав злітні смуги, літак, що заходив на посадку, перетворився на охоплену вогнем груду металу. Аварія в аеропорті Париж-Північ гуркотом прокотилась по життях двох країн. Представники українського концерну готові спихнути вину на мертвих, замнути, забути і продовжувати вгроблювати людей в свої літаючих консервних банках, але французька сторона розпочинає повномасштабне розслідування катастрофи. Для цього з України до Франції відряджають найменш кваліфікованого працівника - 28-ми річну жінку, з двома дітьми, яка ще не встигла вийти з декретної відпустки і точно не знайома з конструкцією літака, проте колись його проектував її татусь. Так і починається її довге і заплутане розслідування авіакатастрофи на летовищі. І ніщо її не зупинить! Ніщо, окрім синіх, дизайнерських, французьких, туфельок, на покупку яких вона відволіклась у перший же день.

Кідрук занурює в захопливий світ авіації, де сталеві птахи без єдиного помаху крил здіймаються в небо і ширяють вище хмар. Світ, де зелені цяточки на екранах радарів пульсують в такт серцебиттю. Світ, де діють чіткі закони фізики, недотримання яких коштує життя сотень людей. Світ мужніх капітанів, що сидять за штурвалами лайнерів, спритних диспетчерів, які керують небом. Та разом з тим, це світ жадібних корупційних керівників аеропортів, гендиректорів концернів та їхніх заступників, які блюють дорогим коньяком, світ олігархів і найманих вбивць, в яких руки по лікоть в крові, а погляд горить тваринним інстинктом самозбереження. Страх, жага влади, брехня і ненависть кипить у їхніх венах. Це світ відважних жінок, які не йдуть на компроміси з совістю і не зупиняться перед небезпекою смерті. Їх може збити з пантелику лише розмазування гівна по стінах власним сином і злосний кіт Грубодупенко, який заправляє порядком в домі. Кідрук чітко і реалістично створив український світ з французьким шармом, де жорстоке не небо, а люди на землі, які керують ним.

Непристойно довго я затягнула з рецензією на цю книгу.
Вона неймовірна. Кідрук поки що - єдиний автор, який не розчарував мене ще ні разу. Довго аналізуючи його книжки, для себе я вирішила, що це все є наслідком великої праці автора. Макс Кідрук не пише історії з повітря, він достеменно вивчає та оброблює інформацію, таким чином кожний його художній твір несе в собі масу корисного, що може винести кожен читач.
Ця історія про літаки, людей та їх взаємозв'язок. Уявіть собі, що в один день через необачність однієї (а може й не однієї) людини загинула ціла купа пасажирів і персоналу. Розбився літак. На розслідування вирушає Діана Столяр - жінка, яка, м'яко кажучи, не зорієнтована в ситуації. Чому так? У чому іі призначення? І чи стане вона баластом, або навпаки витягне справу? Читайте і дізнаєтесь.
Ця книга - це не звичайна розповідь і не простий детектив. Тут піднімається дуже свербляча для нашої, та для багатьох сусідніх держав, тема - корупція, страх та безвідповідальність. На фоні піднімаються не меньше важливі теми кохання, допомоги, життєвого вибору, взаємовідносин чоловіка і жінки і що їх руйнує.
Читайте, насолоджуйтеся и поринайте в чудовий світ, створений Кідруком.
P.S. В післямові Макс написав, що багато деталей йому необхідно було дізнаватися у знайомих, брати приклад, щоби створити "живу" жінку, а не художній манекен. І ось у мене, як у живої жінки, є лише один коментар: є молода жінка, що працює у компанії, пов'язаній з літаками. Вона жодного разу не розповідає про те, як робить собі зачіску або фарбує очі чи губи. З якого тоді переляку вона відкрила той клятий салон з візажу? Чого це раптом? Де той клятий фундамент, на якому має базуватися цей вчинок? А так - усе кльово.
5 із 5.