— Друже мій, треба діло в руки брати. Маєте дві руки, дві ноги, он у «Фелікс Потені» шукають вантажників. Потрібні гроші — працюйте, як усі. Жебрак не наполягав.
У фунікулері я удостоїлася права вислухати стандартну жалісну промову жебрака. За лахміттям і масним волоссям угадувалася міцна статура — білявий злидар був ще тим здоровилом, тільки вродився ледачим. Під лежачий камінь вода не тече.
Викидайли — незмінно в темних окулярах — спустилися сходами. Коли вони проходили повз мене, я, страшенно задоволена собою, підняла великий палець угору, — мовляв, молодці.