Цитаты из книг автора «Лоран Гунель»

В поступках человека и его манере держать себя всегда сквозит его мировоззрение. А это, в свою очередь, воздействует определенным образом на окружающих, подтверждая его пред

…треба привчати мозок до нового. Досить часто змушувати продукувати думки з позитивними асоціаціями, відтворювати позитивні емоції, допоки нові нейронні зв’язки не сформуються, не закріпляться і, зрештою, не закарбуються. Для цього потрібен час.

Якщо ж раптом так прикро склалося, що всі вони йдуть лише в напрямі негативу — висловлюють критику, докоряють, звертають увагу на всі наші хиби, промахи і невдачі, — у нашу манеру мислення закарбовується відчуття неповноцінності й самокритики. Дюбрей поволі нахилив склянку знову — наступна крапля впала на те саме місце. Вона й собі теж трохи поколивалася — і покотилася тією ж стежкою, що й попередня. Третя крапля покотилася вже швидше. За кілька секунд на купці вималювалася стежка — і краплі бігли по ній, дедалі глибше второвуючи. — У довгостроковій перспективі це призводить до того, що найменша невдача завдає нам болю, другорядний промах змушує сумніватися в собі, найлегша критика вже дестабілізує й обеззброює нас. Мозок звикає реагувати негативно — усі нейронні зв’язки посилюються з кожним негативним досвідом.

Під час планування помсти ти відчуваєш дуже сильну енергію, але енергія ця — негативна, деструктивна. Вона тягне вниз. Ну, і ще одне... — Що? — Людина мститься тоді, коли їй вчинили зле. Помста — це злий учинок у відповідь. Себто людина сама стає рівною своєму кривднику, переймає його дії... — Так і є... — Отже, виграв кривдник: він спромігся змусити нас діяти за своїм взірцем. Хоч не свідомо, та він перетягнув нас на бік зла. Я про це не думав. Подібні роздуми для мене були... складні. Якщо я зможу

Алане, на кого ти справді розлючений? Я заметушився, як кролик у пастці. Він хоче відвернути мене від простої відповіді? Хоче завернути мою увагу всередину мене самого, піддати сумніву мої власні емоції? Хто ж об’єкт моєю люті, як не Дункер? Дюбрей продовжував непорушно дивитися на мене. Його очі були... як дзеркало для моєї душі; я побачив у них відповідь, яка враз стала очевидною. — На себе, — пробурмотів я, — що піддався його натиску... І що провалив його ідіотське випробування.

Загалом, що більше ти намагаєшся когось переконати — то більше той хтось чинитиме тобі опір. Що більше ти змушуєш його змінити думку — то менше ймовірність, що він її змінить. Зрештою, фізики давно вже про це казали. — Фізики? До чого тут фізики — ми ж про людські стосунки мову ведемо? — Це все закон динаміки. Ісак Ньютон довів: якщо ти із певною силою

Якщо людина на споді душі недостатньо впевнена у своїй цінності, вона стане слабкою ланкою, яку відразу ж відчувають збоченці.

ставлення людей до мене залежало від моєї власної поведінки...

«Нічого не досяг, ніколи не мав бажаного, зате всі вважали мене люб’язним».

Не буває великих проблем. Бувають лише маленькі люди.