Цитаты из книг автора «Леонард Млодинов»

Зовнішню межу чорної діри називають горизонтом подій

стверджуючи, що Всесвіт почався з Великого Вибуху, загальна теорія відносності тим самим прогнозує, що у Всесвіті існує точка, де сама ця теорія втрачає чинність. Подібна точка – приклад того, що математики називають сингулярністю. Коли теорія передбачає сингулярності на кшталт нескінченної температури, густини й кривизни, це знак того, що її слід якось змінити. Загальна теорія відносності неповна, оскільки вона не пояснює, як з’явився Всесвіт.

Перші примітивні форми життя споживали різні речовини, зокрема сірководень, і виділяли кисень. Поступово це змінило склад атмосфери, наблизивши його до сучасного, і послужило передумовою для виникнення вищих форм життя – риб, рептилій, ссавців і, нарешті, людей.

вони розвинулися в океанах унаслідок випадкового з’єднання атомів у великі структури, – макромолекули, – що були здатні збирати інші атоми в океані в схожі структури. Таким чином, ці структури відтворювали самих себе й розмножувалися.

І золото в наших коштовностях, і уран у наших ядерних реакторах – усе це залишки наднових зір, які спалахнули ще до народження Сонячної системи!

Коли спалахує наднова, низка важких елементів, які утворилися наприкінці життєвого циклу зорі, викидається назад у міжзоряне середовище, стаючи сировиною для формування наступного покоління зір.

коли доходить до колапсу дуже масивної зорі, її зовнішні шари може викинути в космос колосальний вибух, який називається спалахом наднової. Вибух цей такий потужний, що наднова світить яскравіше за всі зорі цілої галактики.

Навколо компактної зорі формується зона простору-часу, яку ніщо не може покинути, щоб досягти віддаленого спостерігача. Зона ця – чорна діра.

Згідно з теорією відносності, ніщо не здатне рухатися швидше за світло. Тож якщо навіть світло не може вирватися, то й нічому іншому це теж не під силу – усе затягне назад гравітаційне поле.

зоря певної маси та густини повинна мати таке сильне гравітаційне поле, що світло не зможе її покинути. Будь-яке світло, випромінене поверхнею зорі, буде притягнуте назад, перш ніж устигне «відбігти» далеченько від неї. Такі об’єкти ми тепер називаємо чорними дірами, адже вони являють собою чорні порожнечі в космосі.