Неоніла Красножон: українську мову треба визнати офіційною мовою ЄС

В програмі «Ми з України» ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.  До вашої уваги: інтерв’ю з художником Микитою Тітовим, графічні роботи якого стали символом незламності українців; українська збірна бере участь в  VII Іграх Нескорених;  як останні політичні події можуть вплинути на ситуацію в Україні?  Історик, фахівець з мовознавства Неоніла Красножон розповість про українознавчі студії, які вона проводить щовівторка в Українському домі.   В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»: *Продовжуємо представляти номінантів на здобуття Шевченківської премії. Цього разу поговорили з художником, графіком Микитою (Нікітою) Тітовим, автором циклу політичних плакатів «Шлях Свободи». За час великої війни він став широко відомим своїми лаконічними, але дуже виразними роботами. Тітов народився в Естонії. В дитинстві жив там у бабусі Хільди. Потім – у Харкові. Зараз мешкає в Івано-Франківську, що нагадує йому естонські міста.  {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="391601" layoutid="0" layout="" static=""} Тітов багато років живе з психічним розладом. Через це його не беруть до армії, хоча він кілька разів ходив до військомату. Художник відкрито говорить про свої психологічні, ментальні проблеми, бо вважає це важливим для співгромадян, які можуть мати щось подібне. Зараз Тітов закінчує роботу над своє першою книгою. Вона могла бути виданою раніше, але цьому завадило знищення російською ракетою харківської типографії. *Цього тижня в канадських містах Ванкувері та Вістлері тривають VII Ігри Нескорених, в яких бере участь і українська збірна. Під час її проходу на відкритті Ігор в знак пошани вставала вся 40-тисячна зала Ванкуверської арени. До українських воїнів підходив, аби привітати їх, британський принц Гаррі, засновник і меценат Ігор. Цей турнір важливий, як для реабілітації поранених військових, так і для народної дипломатії. Виконавчий директор, Канадсько-Української фундації, яка допомагала облаштовувати тренувальний табір нашої команди, Валерій Костюк розповів про атмосферу Ігор та наших збірників. Точніше – збірниць, Інну та Аллу. Інна – журналістка, освітянка, після початку війни стала військовим медиком, отримала важке поранення. Алла – з тероборони, вона більше восьми місяців перебувала в російському полоні. *Друга половина поточного тижня дуже насичена як на заплановані події, так і на позапланові. З перших – засідання «Рамштайну», яке вперше пройшло в Бюсселі, та низка інших зустрічей високого рівня задля посилення підтримки України, перш за все – від Європи. Водночас Дональд Трамп своїми дзвінками до Путіна та Володимира Зеленського закрутив машину переговорів та ще більше – очікувань переговорів. Зокрема анонсовані зустрічі президента Зеленського та віце-президента Венса в Мюнхені. А також – саміт Трамп-Путін в Ер-Ріяді. Така асиметрія в рівнях зустрічей дещо насторожує. Тому тепер уважно слідкуємо за Мюнхенською безпековою конференцією.   Науковиця: українознавчі студії допомагають вимушеним переселенцям зберегти свою ідентичність Неоніла Красножон - історик, науковиця, авторка майже 60 робіт опинилася в Латвії через війну в Україні. Наразі  вона зрозуміла, що її фах та знання можуть допомогти українській спільноті в Латвії. Неоніла Красножон організовує і проводить українознавчі студії в Українському домі, де ділиться своїм досвідом і знаннями. Її роботи охоплюють теми української історії, культури та національної ідентичності, що є надзвичайно актуальними в умовах війни.  Вона є відомим дослідником і викладачем, яка активно популяризує українську культуру та історію. Ці студії спрямовані на ознайомлення учасників з різними аспектами України, її традиціями, мовою та культурною спадщиною. «Українознавчі студії для українців за кордоном мають величезне значення з кількох причин . Найперше, це збереження культурної ідентичності: вивчення української мови, традицій та історії допомагає українцям у діаспорі зберегти свою культурну спадщину.  Також це соціальна інтеграція: знання про Україну допомагає українцям у діаспорі краще інтегруватися в нове суспільство, долати стереотипи та формувати позитивний образ українців. Участь в українознавчих заходах, таких як конференції або фестивалі, сприяє обміну досвідом та ідеями. Ну и звісно - підтримка зв’язків з батьківщиною: українці за кордоном, отримуючи знання про свою країну, можуть більш активно долучатися до підтримки України, наприклад, у сфері волонтерства чи благодійності», - вважає Неоніла Красножон. «У мене є три найбільші побажання для українства. Перше, це якнайшвидша, з найменшими втратами для України, перемога над Росією з підписанням переможного миру,  з отримання територіальної цілісності та суверенітету, що стане новим етапом у відновленні країни та зміцненні її міжнародної позиції. Друге, це визнання української мови, як мови ЄС. Це надасть нам на повноцінних підставах не тільки створювати культурно-громадські осередки та громадські організації, як це ми робимо зараз, але робити це на законодавчому рівні. Нам бракує  законодавчого фундаменту для відкриття шкіл з українською мовою навчання, для відкриття кафедри історії української державності, української філології. І третє – це об’єднання всього українства в досягненні спільних цінностей та визнання Дня соборності 22 січня, коли відбулося підписання Акту злуки Української народної Республіки і Західноукраїнської народної Республіки – Днем незалежності України. Тому що період від 22 січня 1919 року до 24 серпня 1991 року – це був період радянської окупації. І я хотіла б, щоб ми, як і Латвія, визнали радянський період, як окупацію Росією України. А 24 серпня 1991 – Днем відновлення незалежності України. Ці історичні факти дуже важливі для українства, для побудови майбутньої процвітаючої України», - каже Неоніла Красножон. .