Глава 6

«Моє кохання не плюндруй згодою…»

(В. Вишневський)

– Я увесь світ зараз кину тобі до ніг!

– Моня, не казися! И поклади глобус на місце!

(з єврейського гумору)

Марко із виглядом побитого пса тинявся за Ларою по квартирі та канючив вибачення.

– Лише скажи, що пробачила! Я ввесь борг повернув твоєму начальнику і свого слова дотримав!

«Ах, якби лише в боргах була справа! Ну, як йому втлумачити, що від мого „я тебе пробачила“ суть того всього, що відбувається, не зміниться?» Лара розуміла, що Марко вже більше ніколи не стане знову для неї тією опорою та захистом, яким був понад 5 років, він вичерпав її кредит довіри, і що найгірше, втратив її любов – це жінку засмучувало найбільше. Вона прискіпливо вдивлялася в колись кохане обличчя, прагнучи віднайти відгук у власному серці, хоч найменшу іскру, але знаходила там лише байдужість і жаль. «Куди зникають почуття? Адже ми так любили один одного!» – з гіркотою думала дівчина. Марк порався на кухні, щасливий від думки, що все нарешті владналося. Лара вийшла трохи прогулятися під приводом поповнення кредиту в телефоні. Сидячи на лавці, вона обмірковувала, як їй надалі поводитися з чоловіком. Дівчині стало ще сумніше від усвідомлення того, що на цьому етапі піти від нього вона не зможе, оскільки це поставить під удар навчання сина.

Раптом вона почула звук, що супроводжує надходження повідомлення. «Ясин?» – Лара здивувалася і, як не дивно, зраділа. Через складну дорогу та неприємні з’ясування стосунків із чоловіком дівчина забула про свою «пригоду». До того ж, вона не відповіла на його повідомлення-зізнання, сподіваючись, що у такий спосіб поставить крапку в їхньому романтичному знайомстві. «Я хвилююся чи добре ти долетіла. Буду радий, коли ти мені відповіси». Ларі стало тепліше на серці від того, що десь є у світі людина, яка про неї турбується. Несподівано для самої себе вона вирішила йому відповісти. Це спонтанне рішення Лари поклала початок їхньому листуванню.

Ясин поводився доволі виважено, писав щодня, але не більше 1—2 повідомлень на нейтральні теми, як от «Добрий ранок! Які плани на нині?» чи «Солодких тобі снів». Згодом обережно почав вкидати слова типу: «люба», «сумую за тобою», «часто думаю про тебе» і потім «хабібті» (моя кохана). Лара просила не називати її так, але він відповідав, що серцю не накажеш, хоча зізнань їй більше не робив. Скоро це перетворилося на їхній ритуал – розповідати уранці про свої плани, а ввечері розказувати як минув день. Вона не вважала це невинне листування чимось поганим, але ця перчинка додавала трохи гостроти її прісному буттю. Марко знову занурився у буденну рутинність, абсолютно нічого не підозрюючи про зміни, що відбулися в почуттях дружини і вважаючи, що життя налагоджене. Вони знову майже не бачилися, але тепер Лара була цьому лише рада і навіть у неділю намагалася йти з дому, вигадуючи щоразу іншу причину. Повернення додому сина її дуже втішило, стало вже не так самотньо.

Одного разу Лара забула телефон на роботі, тож за ніч він розрядився. Вранці дівчина пішла забрати його, і щойно під'єднала до зарядного пристрою, як одразу ж телефон задзвонив.

– Ларо, хабібті! З тобою все гаразд? Ти довго не відповідала на мої повідомлення, і я почав страшенно хвилюватися, що з тобою щось трапилося! —голос Ясина в телефоні був дуже стривоженим.

Дівчина посміхнулася і пояснила ситуацію, їй подобалось це щире занепокоєння, зрештою, приємно було чути його голос. «Які дивовижні метаморфози відбуваються в мені», – констатувалаа Лара, але вирішила не боротися з ними. Та й навіщо, якщо це піднімає самооцінку та настрій, не даючи забути, що ти жінка: довелося зізнатися самій собі, що їй лестила увага такого молодого і красивого хлопця. «Є ще порох у порохівницях», – з усмішкою думала жінка. Відтоді Ясин почав систематично не лише писати, а й телефонувати, але так як це було недешево, він запропонував Ларі спілкуватися у відеомесенджері. Вдома був комп'ютер Марка, але вона не наважилася б його використовувати: у цей момент дівчина вже почала усвідомлювати, що виходить за рамки пристойності заміжньої жінки. Але це її не зупинило. Розмови з Ясином уже стали приємною звичкою, якої не хотілося себе позбавляти. Дівчина не розуміла, що ця звичка загрожує перетворитися на наркотик на тлі її невдалого особистого життя.

Одразу навпроти ресторану, де працювала Лара, розташовувався інтернет-магазин, і вона вирішила там спілкуватися з Ясином через месенджер, не привертаючи уваги. Хоча ця процедура була для неї новою, хлопець обіцяв її навчити. Перед першим виходом на контакт дівчина прискіпливо зазирнула в дзеркало: «Як я виглядаю? Треба б губи підфарбувати». І тут Лара зловила себе на думці, що збирається, як на побачення. «А чому б і ні?! Не хрест же на собі ставити в 35!», – і пустотливо підморгнувши власному відображенню, побігла на зустріч.

– О, Господи! Яка ж ти гарна! – Ясин уважно розглядав її.– Я б багато чого віддав, щоб побачити тебе наяву, а не через монітор.

Дівчина зніяковіла:

– Це лише вмілий макіяж. На пляжі в Шарм Ель Шейху я була без макіяжу.

– У тому-то й річ, що я бачив тебе справжню, і ти дуже гарна яка є, з макіяжем чи без, – хлопець важко зітхнув. – Ти собі не уявляєш, як я за тобою скучив. Я щовечора приходжу до твого готелю і згадую наші зустрічі.

– Та що там згадувати? Ми були знайомі лише 3 дні, – здивувалася Лара.

– Ми були знайомі аж 3 дні! І цього виявилося достатньо, щоб… – Ясин зам'явся. – Хабібті, ти можеш не вірити, але відтоді я втратив голову. Я сподівався, що це минеться, але йшли дні, тижні, місяці, а моє почуття до тебе тільки зростає…

Лара зупинила його рухом руки.

– Розкажи мені краще як твоя робота. Як справи в Шармі?

Ясин розуміюче кивнув і почав розповідати свіжі єгипетські новини. Наприкінці зустрічі він пообіцяв вислати Ларі їхні фотографії, що зробив на дискотеці та в Старому місті. Дівчина зраділа, бо цілком про них забула. Відтоді Лара тричі на тиждень розмовляла з Ясном через месенджер. Він їй розповідав про роботу, про те, що починає власний бізнес разом з Аделем, про новини в Єгипті та своїх рідних. Їй було легко та радісно з ним, та й відмінність у віці вона не відчувала.

Якось Марко влаштував черговий скандал через те, що Лара пішла у тренажерний зал і вимкнула звук у телефоні. Тож коли вона повернулася до роздягальні, то помітила багато пропущених дзвінків від чоловіка. Він репетував, не добираючи виразів, хоча чудово знав, що в цей час дружина ходить на заняття. Просто для Марка це вже була закономірність – періодично, хоча б раз на 3—4 місяці, влаштовувати сварку, і причина для цього годилася будь-яка. Лара ніколи не вступала з ним у полеміку, дипломатично давала можливість виговоритися, тим паче, що виправдовуватися все одно не було сенсу. Вона і цього разу просто втомлено вислуховувала його безглузді закиди, а потім раптом сказала:

– Марко, давай розлучимося! Таке життя просто нестерпне.

Вираз його обличчя миттєво змінився, гнів перетворився на здивування, а потім проявилася спантеличеністю.

– Маєш на це якісь вагомі причини? Є інший чоловік? – з тривогою в голосі запитав він.

– Нікого в мене немає, але навіть якби й був, то яке це має значення, коли я і так не бачу сенсу в нашому подружньому житті. Дітей ти не хочеш. Кажеш, що досить Віталіка, але ти і з ним уже давно перестав спілкуватися, він тобі не цікавий. Ти приніс додому їжу, заплатив за квартиру і вважаєш, що свій обов'язок виконав. А ми ж не тварини, нам і спілкування, і почуття потрібні. Я втомилася від такого життя, мене дістали твої скандали та безглузді звинувачення. Ти щоразу кажеш, що кохаєш мене, а насправді ти любиш лише себе!

Обличчя Марка стало злим і недобрим, а карі очі перетворилися на вуглинки, що, здавалося, можуть пропалити тебе наскрізь.

– Яка ж ти невдячна! Ти забула, скільки я для тебе і Віталіка зробив?! І якщо ти думаєш, що так просто можеш зі мною розлучитися, то знай – розлучення я не дам ніколи! Якщо хочеш, сама цим займайся, але ти ж прекрасно знаєш, скільки в цій країні піде грошей і часу на розлучення, особливо, без обопільної згоди. І на фінансову допомогу з мого боку тоді вже не розраховуй! Я тебе кохаю, ти мені потрібна, а віриш ти в це чи ні, мені все одно. Я тебе не відпущу!

Марко вийшов із квартири, сердито грюкнувши дверима. «Знову мовчанка на два місяці гарантована. Що за любов у нього до мене така дивна?» Лара, ледь не плачучи, робила фінансові підрахунки, оскільки під час сварок чоловік зазвичай ні за що не платив, як раптом задзвонив телефон. Побачивши номер Ясина, вона згадала, що не прийшла на чергову зустріч в інтернеті.

– Прошу тебе, вибач! Я не змогла сьогодні прийти, у мене проблеми… з чоловіком.

Лара досі ніколи не торкалася теми своїх сімейних стосунків, але в цей момент їй стало так боляче та прикро, що вона розповіла все, що наболіло за минулі роки. Їй треба було виговоритися, а Ясин зрозумів це, тож слухав уважно та не перебивав. Урешті, виливши душу, вона замовкла. Він теж помовчав кілька секунд і раптом просто сказав:

– Ларо, виходь за мене заміж.

Вона оторопіла та не повірила власним вухам, а він продовжував:

– Це, звісно, не робиться так, по телефону. Адже я знаю, що ти ще заміжня. Але я переконаний, що ми матимемо змогу і я тобі красиво освідчуся та зроблю пропозицію. Я лише хочу, щоб ти знала зараз, що я кохаю тебе, мрію з тобою одружитися і мати наших дітей. Я зроблю все, щоб ти була щаслива! Подумай, я ж не вимагаю відповіді сьогодні.

– Ти божевільний, – прошепотіла дівчина і вибила дзвінок.

«Ще заміжня… гм, цікаво зазначено. А він самовпевнений», – думала Лара, перебираючи вкотре подумки їхню розмову в пам'яті. «Дивно, але це вже вдруге мені роблять пропозицію, коли я ЩЕ заміжня». Не те, щоб вона прагнула до чергового заміжжя, але його слова її зачепили: ні слов'янські, ні європейські чоловіки такими пропозиціями не розкидаються, бо це має не аби які наслідки, а саме шлюб і весілля, до якого мало хто в наш час був готовий по-справжньому. Чоловіки на цю тему навіть жартувати бояться, більшість влаштовує стабільний зв’язок або зручна у всіх сенсах співмешканка, і це на крайній випадок, якщо вже зовсім ніж до горла притисли. А тут ще й дітей хоче! Звісно, менталітет у єгиптян цілком інший, але все одно робити пропозицію після кількох тижнів знайомства – це вже занадто. Лара струснула головою, відганяючи думки. Вона не повірила словам Ясина, але не могла не визнати, що їй було приємно це чути.

***

Ясин сидів, замислено дивлячись у вікно. Адель відірвався від ігрової приставки і весело сказав:

– Ну що, рибка на гачку? Щось довго сьогодні ви розмовляли, я вже думав, ти не наважишся їй освідчитися.

– Я казав тобі, що ще рано: вона не повірила.

Адель відклав приставку та всівся навпроти Ясина.

– Коли ти почнеш робити те, що я тобі кажу: ти ж знаєш, у мене багаторічний досвід. Якщо ти хочеш без зусиль і з приємними бонусами влаштувати своє забезпечене життя, треба обирати тітку, і то чим старша, тим краще. А ти кого знайшов?

– Їй 35, чим тобі не тітка.

– На вигляд їй не більше 30, дуже приваблива жінка і в неї таких, як ти, може бути добрий десяток. Це їй ще можна брати гроші за свої послуги, а не навпаки, – Адель розсміявся. – Не обманюй ні себе, ні мене, адже я тебе знаю не один рік: вона тобі подобається, а саме цього треба було уникати. Як ти потім збираєшся її розкручувати, якщо ти вже розклеївся? От про що ти з нею розмовляв цілу годину? Поки що тільки ти на неї гроші витрачаєш, дзвінок же недешевий.

– У Лари проблеми з чоловіком, вона нещасна і хотіла б розлучитися.

– Те, що вона нещасна з чоловіком, це тобі лише на руку, а ось її розлучення тобі вже точно не потрібно, бо ще захоче, щоб ти з нею дійсно одружився. Це прекрасно тільки в тому випадку, якщо вона громадянка європейської країни чи багата спадкоємиця, але з того, що я знаю про неї, то до цього дуже далеко.

Ясин зітхнув.

– Добре тобі казати, адже не всім щастить заарканити таку, як твоя Надя: і симпатична, незважаючи на вашу різницю в 25 років, і багата, і щедра. Ось машину тобі купила! Не те, що та Дженіфер з Англії, – Ясин розсміявся, дивлячись на гримасу друга, – я взагалі не уявляю, як ти з нею міг цілуватися?! Добре, що до більшого не дійшло. Я б і підійти до неї не зміг, не те, щоб…

– Звісно, легко з молодими та вродливими розважатися, – перебив Адель, – а що потім від них маєш, крім проблем? То закохуються і потім бігають по п'ятах, жити не дають, то, навпаки, тебе використовують собі на втіху і викидають на смітник. А ти ще й у мінусі за подарунки і ресторани. От яка користь від твоєї москвички Каті? Хіба що бурхливий секс регулярно кожні три місяці. А ти зі своєю зовнішністю тут можеш капітал сколотити. Слухай, що я тобі кажу: кидай свою Лару – від неї толку буде мало, і перемикайся на ту німкеню, фрау Анну. Вона, до речі, про тебе питала, а очі так і блищали.

Ясин зробив нещасний вираз обличчя.

– О ні! Тільки не те чудовисько! Я люблю повненьких жінок, але там 120 з хвостиком – це вже занадто для першого разу. Можливо, з часом, я і звикну, але не зараз. Та й років їй за 60! Хотілося б для початку моєї «трудової» діяльності щось симпатичніше.

– Я розумію, кого ти маєш на увазі. Але у тебе навіть немає гарантій, що твоя Лара ще сюди приїде. Адже вона не мільйонерка і в неї немає тут вілли, як у Наді, щоб на свята прилітати та у відпустку, – Адель підійшов до друга і поплескав його по плечу. – Моя порада, якщо хочеш хоч щось із неї отримати, переходь до операції «лікарня». Жалість – це наш найбільш безпрограшний козир.

***

Ясин не писав уже кілька днів поспіль і на зустріч у месенжері не з'являвся. «Може образився, що так відреагувала на його пропозицію?» – думала Лара. Минали дні, але від нього так і не було новин. Лара почала нервувати і вирішила перша йому написати, але і на її смс відповідь не прийшла. «Що ж відбувається?» Дівчина почала розуміти, що думає про нього занадто багато, намагалася відволіктися на роботу та родину, але ця думка не давала їй спокою. Лара була впевнена, що тримає ситуацію під контролем і що цей флірт триватиме рівно стільки, скільки цього захоче ВОНА, але тут усе пішло догори дригом.

Лару ніколи не кидали. Так сталося в її житті, що всі свої стосунки вона закінчувала сама: це було її рішення, а отже, вона і не страждала з цього приводу. А тут… Людина просто зникла з її життя, зробивши їй пропозицію. Що думати? Дівчина не розуміла, що вже давно з маніпулятора, як вона сама вірила, перетворилася на керовану маріонетку. Її реакція була надто передбачувана: несподіване зникнення навіть непотрібної речі спричинює її нестачу. Лара мучилася здогадками і сумнівами, врешті-решт, вона зізналася сама собі, що не готова втрачати Ясина. «Невже я закохана? Тільки цього мені не вистачало!»

Він зателефонував лише через тиждень. Вибачився і сказав, що його молодший брат потрапив в автомобільну катастрофу і зараз при смерті, а він усі ці дні не хотів нікого бачити і ні з ким розмовляти. Раптом він почув схлипування, і серце його стиснулося.

– Я можу тобі чимось допомогти? – ледь чутно крізь сльози запитала Лара.

Ясин витримав паузу і відповів:

– Ні, хабібті, чим ти допоможеш? Але я дякую за запропоновану допомогу.

Поруч із ним стояв Адель і крутив пальцем біля скроні. Ясин розвернувся до нього спиною і продовжив:

– Ларо, чому ти плачеш, це через брата?

– Ніколи так більше не роби, чуєш?! Не смій ось так пропадати! – і вона кинула слухавку.

Адель дивився на Ясина з німим запитанням в очах. Ясин мовчав, нарешті, сказав:

– Ну не міг я просити в неї грошей! Я знаю, що в неї їх немає, але вона б знайшла. Тільки я не хочу так. Уявляєш, вона плакала… за мною плакала, що я пропав!

Адель зітхнув і махнув рукою:

– Ти безнадійний у цій справі: так на це й було розраховано! Зараз вона віддала б тобі все, що має. І потім, ще не одна ридати за тобою буде. Звикай, серцеїде!

Спілкування між Ларою та Ясином увійшло у звичне русло. Лара була закохана, і від цього пурхала, немов метелик. Уже всі знайомі помітили, що вона погарнішала та повеселішала. Усі, крім чоловіка, який відбував добровільне ув'язнення у власній кімнаті й не здогадувався про кардинальні зміни, які відбувалися в житті його дружини.

До Лари приїхала її подруга з України, Діана, принагідно проїздом у справах. Вона була відчайдушною авантюристкою і цим дуже подобалася Ларі, вона легко ухвалювала рішення та значно простіше ставилася до життя. Її девізом могла б стати фраза з пісні «танцюй, поки молодий!», вона займалася йогою, танцями живота, дайвінгом, обожнювала шопінг і все, що може принести радість. Не секрет, що у такої дівчини була маса шанувальників, тим паче, що вона виділялася ідеальною фігурою й екстравагантним смаком в одязі. Лара нікому не розповідала про свою захопленість молодим єгипетським хлопцем, боячись осуду чи нерозуміння з боку подруг. А Діана вже побувала в Єгипті не раз, і в неї теж були там пригоди, про які вона чомусь не любила розповідати. Їй Лара вирішила відкритися і все розповіла про Ясина.

– А я-то думаю, чому то ти вся світишся, а то ось воно що! – дівчина весело розсміялася. – А як же твій чоловік-зануда?

– Усе такий самий, якщо не гірший. Ось мовчить уже понад місяць, ховається в кімнаті. Уже й не згадаю, коли його бачила.

– Йому ж гірше, не звертай уваги! То покажи ж фото свого залицяльника, мені страшенно цікаво!

Лара простягнула роздруковані фото, котрі надіслав Ясин.

– Ох, ну й красень! Повір, я знаю, про що кажу: єгипетські чоловіки не

вирізняються красою, радше харизмою. А цей прям гарний, але не досить високий як на мій смак.

– Ну, слава Богу, а то аж надто ідеальним вийшов, – засміялася Лара, а Діана продовжувала з цікавістю розглядати Ясина, як породистого арабського скакуна на базарі. – І що накажеш мені з ним робити?

– Як що? Їхати та знайомитися ближче, а там буде видно.

– А ти бува не забула, що я заміжня… поки що? – Лара здивовано подивилася на подругу.

– А коли це заміжжя було перешкодою для цікавого знайомства? Адже не заміж же ти зібралася за цього Ясина! А хороший секс необхідний для здоров'я, а то ти так і зачахнеш біля свого зануди, – відрізала подруга.

– І це за живого чоловіка даєш такі поради! – засміялася Лара.

– А ти впевнена, що наш… гм, пацієнт ще живий? – Діана багатозначно повела бровами.

Лара зрозуміла натяк і відповіла в такт подрузі:

– Раніше було гріх скаржитися, але вже давно не перевіряла чи дихає. – Лара знизала плечима. – Діно, а якщо серйозно?

– А я цілком серйозно: легкий флірт в екзотичній країні прикрасить твоє нудне життя зразкової дружини. За твою вірність і відданість медаль тобі не дали і навряд чи дадуть, а ось пігулок виписують регулярно. Послухай, якщо чоловік тебе не цінує, то це має бути його проблемою, а не твоєю, тому що твоєї провини в цьому немає. Ви зараз дві сторонні людини, які через низку причин живуть під одним дахом.

Лара взяла фотографію з рук подруги і затримала погляд на Ясині, серце солодко занило.

– Скажи чоловікові, що до мене летиш, а я прикрию. Ти ж знаєш мій принцип: краще зробити і пошкодувати один раз, ніж не зробити і шкодувати все життя! – наполягала Діана.

Лара обіцяла подумати, але рішення вона вже прийняла, тільки боялася самій собі в цьому зізнатися.