Цитаты из книги «Реквієм по мрії»

Вони повернулися в кабінет, наповнили паперові стаканчики водою і кожен зайняв собі маленьку ділянку підлоги. Радіо й досі грало, але всі були такі напружені й зосереджені, що ніхто не чув музики й не помічав нічого, крім власної ложки, в яку обережно всипав героїн, потім додавав води й підігрівав, поки порошок не розчиниться, а тоді затягав рідину крізь ватку в ложці у шприц, а відтак перетягувався. Кожен знав, що в кімнаті не один, але не

Ти відчуваєш, як денна апатія починає потихеньку розвіюватись, коли всі прості й убогі пруть додому після того, як гарували з 9-ї до 5-ї, щоб сісти за вечерю з жінкою й дітьми, а жінка, побита баба з волоссям на губі й обвислою сракою, вона, як завжди, ставить на стіл якісь помиї, а кляті домашні мавпи верещать і б’ються через те, в кого в тарілці більше м’яса, а в кого — масла, і що на десерт, а після вечері він хапає банку пива й сидить перед телеком, і бурчить, і пердить, і колупає в зубах, і думає, що треба вийти кудись і підчепити гарненьку дупку, але він надто стомлений, і нарешті до нього підходить його стара і гепається на диван, і так щовечора. Нічого не міняється.

Гаррі потяг угору плече, тоді долоню і затягнувся цигаркою. Ще раз протяжно затягнувшись, повільно і глибоко набравши в груди диму, Гаррі смакував кожну його часточку, насолоджувався тим, як він легенько лоскотав його гланди й горло, господи, як же добре.