Цитаты из книг автора «Фрэнк Герберт»

Своєрідний ефект невизначеності Гайзенберга: енергія, що витрачалася, аби він міг побачити майбутнє, сама змінювала це майбутнє.

Лідер, як бачиш, – це той, хто відсіює людей від натовпу. Він утримує рівень індивідуальностей. Щойно індивідуальностей бракне – люди знову перетворюються на натовп.

Фримени мали неперевершену схильність до того, що древні називали «spannungsbogen»[52] – самосвідоме розтягування часу між появою бажання та його виконанням заради досягнення мети.

планетолог збагнув, що його батько й решта вчених помилялися: найстійкішими принципами всесвіту були випадковість і помилка.

спробував утекти, що затьмарив свої вміння миттю паніки. Тепер він змусив себе чинити так, як вона вчила його: розслабитися, а тоді вдавати, ніби розслабився, і напружити м’язи так, щоб мати змогу завдати удару в будь-якому напрямку. І

Під тиском стресу свідомість може рухатися в позитивному або негативному напрямках, умикатися або вимикатися. Сприймай її як спектр, негативна вершина якого – безтямність, а позитивна – гіперсвідомість. Спосіб поведінки мозку в стані стресу сильно залежить від підготовки».

он пройдет через меня, я обращу свой внутренний взор на его путь; и там, где был страх, не останется ничего. Останусь лишь я, я сам.

Я не боюсь, я не должен бояться. Ибо страх убивает разум. Страх есть малая смерть, влекущая за собой полное уничтожение. Я встречу свой страх и приму его. Я позволю ему пройти надо мной и сквозь меня. И когда

верность – редкий и дорогой дар. Впрочем, ее можно продать… не купить – только продать

Внезапно слова старухи потеряли для Пауля свою сверкающую остроту.