Отзывы на книгу «Мартин Иден»

Хорошая книга )

Нет слов!

Є твори легкі для читання, які читаються на одному подиху і не заставляють багато думати. І це не обов’язково поверхневі твори без змісту, моралі і глибини, але це твори в яких все ясно як день. Добро переможе зло, кохання врятує світ, а в кінці роману обов’язково хепі енд. Але такі твори не в стилі Джекі Лондона, і точно не про його «Мартіна Ідена» - реалістичний роман, який показує життя як воно є, нічого не примальовуючи і не прикрашаючи.
Після прочитання «Мартіна Ідена» зробила кілька висновків:
- любов, описана в книгах, віршах, поемах, картинах, фільмах, любов від якої метелики в животі, любов яка спонукає на безумні вчинки, любов, коли він не може жити без неї - не завжди любов. якщо вона не має глибшої основи, якщо побудована просто на якомусь захопленні - рано чи пізно така любов приведе до розчарування. В кінці твору Мартін усвідомлює, що «..Рут він ніколи не кохав. Він кохав не її, а ідеальну неземну істоту, створену його уявою, яскравий, світлий дух, оспіваний ним у любовних поезіях. Справжню Рут, буржуазну дівчину з буржуазною психологією та обмеженим буржуазним світоглядом, він ніколи не кохав.» Глибока думка. Коли люди закохуються, чи закохуються вони в саму людину, її особистість, чи будучи в рожевих окулярах закохуються в образ створений їх уявою? Ще один цікавий момент, автор буквально з перших розділів показує нам справжню сутність Рут, чого Мартін, будучи по вуха закоханим, не бачить. Зі сторони завжди видно краще. Треба прислухатись до порад людей.
- люди - то дуже лицемірні створіння і часто цінують не тебе самого, а те, що ти їм можеш дати. І то не обов’язково про гроші.
- «проте я волію лишатися самим собою і не хочу підганяти свій смак під загальноприйняті судження. Коли вже мені щось не подобається, то не подобається та й годі. Невже тільки тому, що щось подобається більшості моїх ближніх, я мушу вдавати, ніби воно й мені до смаку? Я не хочу підкоряти свої смаки моді!». Сильно сказано. Зараз не так, але раніше я дуже боялася виділятися серед інших, боялася сказати, що мені щось не подобається, або навпаки подобається шось, що не подобається іншим. Я боялась бути особливою, не такою як інші. Боялась сказати, що мені не подобається якась музика, яку слухають всі, серіали, які дивляться всі чи одяг, які одягають всі. Боялась сказати щось, що протирічить тому, що думають всі. Але чому я маю підкоряти свої смаки моді? Чому я маю підганяти свій смак під загальноприйняті судження? Я хочу бути такою як я є, залишатися собою. Певно тільки зараз до мене приходить усвідомлення того, що я не маю бути як всі, я така яка я є, і мені не потрібно цього соромитися.
- Нам треба люди, нам треба друзі. Треба «свої» люди, жити життям відлюдника важко. І думаю якби в житті Мартіна були такі люди, вся ця історія не завершилася б так сумно. Але він і не будував відносин, він не шукав «своїх» людей, а в кінці твору взагалі закрився від всього світу.
- І останнє. Не думаю, що автор вкладав цю думку, пишучи роман, але такої думки дійшла я. Якщо в житті немає Бога, якщо не має віри в те, що життя на землі - це ще не кінець, що є щось більше ніж це все, то все в житті розчарує. Розчарують люди. Розчарує кохання. Розчарує слава. Розчарують гроші. Розчарує те життя, про яке колись ти міг тільки мріяти. Трагічний кінець книги тому підтвердження.

я попробую написать отзыв во все возможные символы.
У меня закончилась подписка премиум режима, до боли жадность съедала меня, я решил почитать что-то из бесплатного, сразу же наткнулся на эту книгу, никогда до сего момента не был уведомлëн об еë существовании.
С самых первых глав начал неосознанно сравнивать себя с главным героем, как это часто бывает, с каждой новой страницей видел в нëм своë отражение пуще прежнего. Одновременно пугаясь и восторгаясь этой точности сравнения, читал до изнеможения, не мог уснуть, были адские муки, мой мозг перегружался и не мог уйти на заслуженный ежедневный покой, так велика была тяга к вкушению этого изумительного произведения. Лучший писатель классики, каких я читал, вечная благодарность Джеку Лондону за его уникальное умение сочитать классицизм и философию, разбавляя щепоткой художественного, пускай немного банального сюжета, это лишь позволяет понять главную мысль, не отвлекаясь на фантазии, каждый обязан безоговорочно прочесть сей шедевр, чем в более раннем возрасте, тем лучше.
Затрагиваются актуальные вопросы всех времён, как же много "людского мусора" с навязанными предрассудками, как же глупы и несамостоятельны в мышлении все эти жалкие человечишки, жизнь человека есть высшая судьба, а большинство проживают, словно родились уличными собаками. Сколько в мире лицемерия и лести, сколько зла и ненависти, крайне точно определил автор, лишь в бедности находилась вся доброта и сочуствие, с какими нуждающимся отдают последнюю миску супа.
И, пожалуй самая тяжело принимаемая истина заключается в том, что большинство людей не уникумы, способные добиться казалось бы фантастических высот, а те, кто этим даром обладают, зачастую пренебрегают и отдают предпочтение лени, праздному образу жизни и всем остальным отрицательных порокам человеческим...

я вообще пишу что то в первый раз , я начинал читать эту книгу опьяненный своим сходством с юным Мартином , так много сходства Я моряк есть такая же "Руфь " из другого мира, живущая предрассудками современности ! что бы вы понимали писать отзывы на книги для меня так же не естественно как не естественно сидела рубашка на " молодом грубом матросе"так предательски натёршая ему шею ! Но Я обязательно должен поделится тем что со мной сейчас происходит !
Так глубоко тот юнец был охвачен иллюзией влюбленности , так хотел он жить и он жил и верил в свою идею а значит любить и был свободен ! жизнь по законам жизни познакомила его с многими людьми, которые не всегда ему нравились но именно они предоставляли ему то топливо для жизни в котором он так нуждался , ту искру которую утратил при " великом _ разочаровании в его жизни _ он уловил ту идею что люди того того класса действительно ценят достоинство человека по его достатку , статусу и положению занимаемому в обществе ! печаль осознания застигла его именно на пике его финансового потока ! и так получилось что именно этот финансовый и социальный разрыв между ним и его возлюбленной стал началом его внутреннего состояния, последние 6 глав я читал на одном дыхании .... вообще Я глубоко поражен этой книгой !

Последнее время мне полюбились непредсказуемые произведения искусства, где ты не знаешь, что произойдет дальше, что будет в конце. Именно это произведение я считаю венцом непредсказуемости и совершенства. Автор очень ясно ясно показал нам картину того времени, различия классов населения. Самое главное - актуальность этой книги. Во все времена были такие люди, как Мартин Иден, во все времена людей интересовал лишь социальный статус человека, во все времена мы разояаровывались в своих близких и в тоже время, были благодарны тем, кто был с нами во всех незаурядицах жизни и всегда оставался нам верен. Советую всем прочитать эту книгу, так как она поможет сбросить розовые очки, которые мешают нам реально оценивать нашу жизнь.

"Мартин Иден"- чудовий твір Джека Лондона,я вважаю,що осмислити цей твір під силу далеко не кожному,якщо ви не читали Г.Спенсера,Ф. Ніцше,не знайомі з догматами соціалізму,капіталазму та республіканства,то можете забути про цю книгу або ж назвати її скучною і не вартою того часу,що ви потратили на неї.
Але кожен зможе найти свою лінію.Комусь містер Іден запам'ятається як філософ,хтось більшу увагу приділяв його творчості як письменника,інші ж з тремором слідкували за розвитком стосунків представницею буржуазії за редакцією Морзів

Книгу эту я не слушала, а прочитала, не знаю, что по аудио, но чтение первые глав 10 довелось тяжело. Откровенно говоря, хотелось бросить, но в один переломный момент она очень сильно затянула.
Так много описаний, будто книгу Толстого взяла в руки. Сюжет интересный, сильный и дающий возможность оценить силу воли и упорство главного героя. В моменте от переизбытка чувств, так сильно он описал, накатили слезы.
Книгу рекомендую.

Эту книгу вполне можно считать книгой по саморазвитию. Здесь молодой человек заряжает своим желанием настолько, что сам начинаешь следить за собой.
Но здесь имеется другая сторона «успешного успеха», в котором перегорание играет главную роль.
В школе совершено не читал Лондона, а познакомился с ним только сейчас и был в культурном шоке, кроме того аудиокнига звучит не хуже, так как предложения составлены как строчки стихов.

Читал в детстве, когда, чтобы купить 4-х томник Дж. Лондона, нужно было сдать 80 кг макулатуры. Сейчас впечатление, пожалуй, более сильное. Немного подкачал перевод - много орфографических и стилистических ошибок. Автор тоже иногда злоупотребляет повторами, ну, видимо, чтобы наверняка донести до читателя свои размышления. Но конечно - твёрдая 5.