«Місце для дракона» читать онлайн книгу 📙 автора Юрия Винничука на MyBook.ru
image
Місце для дракона

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Стандарт

4.9 
(10 оценок)

Місце для дракона

231 печатная страница

2015 год

16+

По подписке
229 руб.

Доступ к классике и бестселлерам от 1 месяца

Оцените книгу
О книге

«Місце для дракона» – напрочуд дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – підступні та трусливі. Дракон милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. Він не їсть м’яса і не хоче нікого вбивати.

Але традицій ніхто не скасовував, і ці традиції зобов’язують будь-що знищити дракона. Добро і зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне – виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство?…

Окрім повісті «Місце для дракона» до книжки увійшли фантастичні та моторошні «Дивні оповіді» та «Львівські легенди», а також антиутопічна повість «Ласкаво просимо в Щуроград».

читайте онлайн полную версию книги «Місце для дракона» автора Юрий Винничук на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Місце для дракона» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Дата написания: 1 января 2015Объем: 415830
Год издания: 2015Дата поступления: 15 августа 2019
Жанры
Правообладатель
1 716 книг

Поделиться

До слова – ваші крила… Вони не декоративні? Ви можете літати? – Звичайно. – Ну й даремно. Літати вам суворо забороняється. Ми до цього, скажемо відверто, просто не готові. Мусите якось на землі собі раду давати. А то у нас народ, знаєте, допитливий. Подивиться, подивиться котрийсь та й собі, чого доброго, злетіти захоче. І цього ніяк не можна допустити… То ви вже якось без крил, добре?
14 июля 2020

Поделиться

Так, то був щур… Мене спантеличив його вигляд – у чорному костюмі, білій сорочці й білих рукавичках, а з-під холош визирали білі гетри. Щур галантно підняв над головою капелюха і сказав, вишкіривши жовті зуби: – Ласкаво просимо в Щуроград!
12 июля 2020

Поделиться

Автор книги