«Кобзар» читать бесплатно онлайн книгу 📙 автора Тараса Шевченко в электронной библиотеке MyBook
Кобзар

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Бесплатно

4.61 
(114 оценок)

Кобзар

283 печатные страницы

Время чтения ≈ 8ч

2013 год

12+

Введите вашу электронную почту и читайте эту и еще 634 000 книг

Оцените книгу
О книге

«Кобзар» – збірка творів Тараса Шевченка, генія українського народу. Надзвичайно простою милозвучною мовою автор передає красу й велич нашого народу, із його звичаями й традиціями, радощами й трагедіями; змальовує героїчну боротьбу за краще щасливіше майбутнє, вчить любити Україну з її неймовірно красивою природою та незрівнянною солов’їною мовою, закликає боротися до останнього подиху.


читайте онлайн полную версию книги «Кобзар» автора Тарас Шевченко на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Кобзар» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Дата написания: 
1 января 1840
Объем: 
510670
Год издания: 
2013
Время на чтение: 
8 ч.
Правообладатель
12 174 книги

sireniti

Оценил книгу

- і добавити нічого. Все сказав.

9 марта 2022
LiveLib

Поделиться

EduardGol

Оценил книгу

Це Ти сто літ показував мету і шлях
стовпом вогнистим,
ми виросли у спадщині Твоїй, як в сяйві сонця листя,
у куряві воєн, у мряці буднів час Тебе не зрушив.
Твоє наймення мов молитву кладемо на стяг,
бо знаємо, що мов тавро понесемо в життя
печать Твоїх палючих слів, що пропекла до
дна нам душі.

Богдан-Ігор Антонич. Шевченко

Важко писати про творчий спадок такого масштабу, як «Кобзар». Адже це magnum opus кращого українського поета та одного з найкращих поетів світу. Адекватно передати свої думки та відчуття від сприйняття роботи генія – справа безнадійна. Для мене, на даний час, так точно.

Читаючи Тараса Шевченка відчуваєш гордість за людство вже через те, що це написано людиною, а також відчуваєш неймовірну силу, що перебирається зі сторінок тобі у груди. Тарас Григорович наче чаклун, а всі його вірші та поеми – заклинання, що неминуче діють на людину, яка їх читає. Його авторитет для мене настільки незаперечний, що в світлі останніх подій в Україні, я часто питаю себе: «А що на це сказав би Шевченко?». Або звернувши свою увагу не деяких осіб із українським громадянством, скаржуся, що «не таких українців оспівував, шанував та бажав би бачити на нашій землі Шевченко». Інколи мені здається, що він і справді все бачить, про все знає і тоді я вже розмовляю не сам із собою, а з ним... «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення» (П.А. Грабовський). Боже, як це актуально.

Завдяки Шевченку я полюбив поезію. Більше того, завдяки Шевченку я знову відчув національну гордість. Взагалі, в мені стало більше любові! За все це, я безкінечно вдячний Тарасу Григоровичу, пишаюсь ним і притримуюсь думки, що у кожного, хто цінує Високу літературу й тим паче поезію, «Кобзар» має прикрашати книжку полку. Ця книга – багатство всього людства, прояв його кращої сторони. Так вважали і такі видатні постаті, як І. Франко, який казав про Шевченка таке: «Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому аж по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець». В свою чергу, О. Гончар абсолютно справедливо зазначив, що: «Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя».

Отже творчість Шевченка для всіх і кожного, а для українців тим більше, адже ми багато чим завдячуємо Шевченку, і не тільки в плані культурної спадщини, хоча стосовно останньої, російський письменник та філософ М.Г. Чернишевський був абсолютно правий, казавши, що: «…коли у поляків з’явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відгуки якихось французьких чи німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки».

Стосовно ж даного видання, то воно нагадує читачу, що Шевченко був не лише поет світової величини, але й художник, для чого в книзі було розміщено деякі його роботи.

Всі твори в цьому виданні були розділені на групи відповідно до різних етапів життя Шевченка. А скориставшись коротенькою пам’яткою стосовно головних подій життя автора, що розміщена на останній сторінці книги, можна краще зрозуміти та відчути поета.

30 ноября 2013
LiveLib

Поделиться

zdalrovjezh

Оценил книгу

Как я горюю оттого что в Российской Империи не ценили и притесняли украинских и в том числе малороссийских авторов. Горюю, что Гоголь считал, что писать надо по-русски, и Шевченко выдержал немало испытаний перед публикацией его книг в России, и это несмотря на его знаменитых покровителей. Только подумайте, сколько таких менее пробивных, но не менее талантливых людей не смогли опубликоваться и их слава не дошла до наших времен.
Как тяжело и сейчас найти нормальный перевод украинских книг на русский.

Стихи (или правильнее сказать песни?) Шевченко очень легкие, атмосферные, народные, вечные. Как чувствуется в его стихах грусть по Родине, как тяжело ему живется без его родных корней, культуры. Мне кажется, что истории в его стихах чем-то напоминают простые истории в Вечерах на хуторе Гоголя, своим стилем, языком, простотой и мудростью.

Рада, что познакомилась с творчеством народного поэта.

26 июня 2017
LiveLib

Поделиться

Нехай злидні живуть три дні Я їх заховаю, Заховаю змію люту Коло свого серця, Щоб вороги не бачили, Як лихо сміється… Нехай думка, як той ворон, Літає та кряче, А серденько соловейком Щебече та плаче Нишком – люди не побачать, То й не засміються… Не втирайте ж мої сльози, Нехай собі ллються, Чуже поле поливають Щодня і щоночі, Поки, поки… не засиплють Чужим піском очі… Отаке-то… А що робить? Журба не поможе. Хто ж сироті завидує — Карай того, боже! Думи мої, думи мої,
2 января 2023

Поделиться

гнучий… коли нема Серцем, не красою!
29 марта 2021

Поделиться

трачу; заснула Вкраїна, Хвиля морем рознесла.
29 марта 2021

Поделиться

Интересные факты

У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій із 18 до 22 липня 1859 року жив у сім'ї Цибульських Т. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.

Автор книги