Цитаты из книги «Нетерпіння серця»

«Хто має, тому дасться» – ці слова з Книги Мудрості може з упевненістю підтвердити кожен письменник: «Хто багато розповів, тому розкажуть»

він знає, що все це шматує мені серце

сита по самісіньку горлянку, зранку до ночі мене годують брехнею

Як ви смієте пригощати мене такими дурними вигадками?

на ледь відкриті губи, ніби метелик на тріпотливий листок, спускається посмішка

Тільки зараз я починаю усвідомлювати, що справжнє співчуття – не електричний контакт, його не можна вимкнути і ввімкнути, коли захочеться, і кожен, хто бере участь у чужій долі, вже не може з повною свободою розпоряджатися своєю власною.

Я раптово червонію до коренів волосся.

Три пари сонних очей мружаться і посміхаються мені

Які ж бо гості в нашім домі! – декламує полковий лікар, котрий, як у нас дотепно говорять, страждає на хронічний цитатний пронос

Щодня я знаходжу безліч приводів знову і знову відчувати цю раптово віднайдену радість. І я даю собі слово: віднині допомагати всім і кожному, скільки вистачить сил. Не бути лінивим і байдужим. Підноситися над самим собою, збагачувати власну душу, щедро віддаючи її іншим, розділити долю кожного, розуміючи і долаючи страждання великою силою співчуття. І моє серце, дивуючись самому собі, тріпоче від вдячності хворій дівчині, котру я мимоволі образив, і нещастя якої навчило мене чарівній науці діяльного співчуття.