Коли я питаю поради у своєї душі, вона каже «так» чітко й голосно. «Так» – це феєрверк чи як мінімум бенгальський вогонь радості. А як щодо «ні»? Коли всередині брудно чи гамірно, коли в душі хмарно – оце і є моє «ні».
Глибоко в душі ми завжди знаємо правду. І щоб її дізнатися, треба просто припинити бути безпомічним і шукати відповіді на свої запитання, звертаючись до оточення. Щоб прислухатися до власної душі, треба не шкодувати часу і мовчати.
Замість того щоб постійно спізнюватися, ти можеш стати людиною, яка з великою вірогідністю приходить вчасно, людиною, на яку можна покластися.
Так, життя непередбачуване, але ж ми такими бути не повинні.