І чує вона – став над помийницею вмиватись… У серці їй наче хто гострим ножем шпортонув.
– Що то, сину?
– Нічого…
– Ой сину, сину! хоч би вже ти на те не пускався… Хай би крав, хай би грабив… а то…
– А Явдоху хто з світа звів? – питає гостро Чіпка.
– Що ти кажеш?
– Хто, кажу, Явдоху струїв?
– То це я, сину??!
– Уже ж не я…